• 0-02-05-2975a6314d64d506d9e3decb3d987bb25dfd5d647e04dacc1634a3b30dc446ea_b8967f6b.jpg
  • 0-02-05-dd7ae8c1854b21dab49ee181a86dd9ad3b05d7826a8ed97cc4afa18262366f45_1fdafdf6.jpg
  • 58.jpg
  • etno2.jpg
  • lin_1.jpg
  • pizap.com14797184317421.jpg
  • promo_16_1.jpg

Сторінка адміністрації

Ворона Наталія Романівна - директор школи

читати далі

 Сучасний урок

"Здорова постава"

За межами уроку

Переможець конкурсу "Таланти твої, Україно!"

Подорожуючи вчимось

Печу, печу хлібчик!

читати далі

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ і ЯК ЙОГО РОЗПІЗНАТИ

У 2019 році вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Напередодні початку нового навчального року, Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії  #СтопБулінг.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

§  систематичність (повторюваність) діяння;

§  наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

§наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами.

Найпоширенішими видами булінґу є:

§  фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

§  психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж); 

§  економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей); 

§  сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

§  кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом.

Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися.

Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася -  це не вважається булінгом.

Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!

Чинники, які можуть спровокувати виникнення булінгу (цькування): схожі та відмінні риси для кривдника та жертви

Потерпілий (жертва)

Кривдник (булер)

Сімейні чинники

Неблагополучна сім’я, яка не

функціонує повноцінно, не забезпечує

потреби дитини в психологічному

благополуччі і розвитку

Неблагополучна сім’я, яка не

функціонує повноцінно, не забезпечує

потреби дитини в психологічному

благополуччі і розвитку

Постраждали від фізичного,

психологічного або сексуального

домашнього насильства

Постраждали від фізичного,

психологічного або сексуального

домашнього насильства 

Свідки домашнього насильства

Свідки домашнього насильства

Соціальне середовище

Відсутність близьких однолітків або

друзів

Тиск однолітків, участь у делінквентних об’єднаннях однолітків

Вуличне виховання

Вуличне виховання

Соціоекономічні негаразди

Соціоекономічні негаразди

Слабкі зв’язки батьків із закладом освіти

Слабкі зв’язки батьків із закладом освіти

Індивідуальні чинники

Фізіологічні особливості, в тому числі

інвалідність, відмінний зовнішній вигляд

Низька академічна успішність

 

Поведінкові або емоційні проблеми

Поведінкові або емоційні проблеми

Сексуальна орієнтація (ЛГБТ)

Кримінальна поведінка і участь у

протиправних угрупуваннях

Хронічні хвороби

 


На агресивні та жорстокі прояви поведінки булерів впливають наступні чинники:

*       культ насильства у суспільстві;

*       негативний вплив кіно, телебачення та інших ЗМІ;

*       низький рівень виховання учнів «групи ризику»;

*       байдужість з боку батьків;

*       комп’ютерні ігри, що мотивують на насильство.

Що робити, якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу?

§  Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.

§  Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.

§  Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.

§  Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).

§  Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.

§  Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

§  У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!

Що робити, якщо Ви стали свідком булінгу?

§  Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.

§  Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.

§  Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.

§  Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.

§  Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

§  Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

Що робити, якщо Ваша дитина агресор?

§  Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

§  Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

§  Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.

§  Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

§  Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу.

Крім того, керівник:

§  розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

§  розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;

§  вживає відповідних заходів реагування;

§  забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

§  повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо є  питання на тему булінгу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України.

ВАЖЛИВО!!!

В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

Що робити педагогу для подолання булінгу

1. Визнайте, що проблема булінгу існує.

Велика справа – визнати наявність проблеми, бо тільки зізнавшись собі, що це є і стосується вас, ви наблизитеся до вирішення складної ситуації. І в жодному разі не відкладайте розв’язання конфліктів і не заплющуйте очі, намагаючись утекти від проблеми. Щоб ситуація була прозорою, повідомте адміністрацію про факти булінгу на вашу адресу. Це важливо ще й тому, що керівництво школи вам допоможе мінімізувати конфлікт і не дасть йому вийти на міжособистісний рівень.

2. Усвідомте причину булінгу.

Можливо, деякі ващі методи викладання  виявилися не зовсім ефективними. Перегляньте їх. А щоб не домислювати й не вигадувати, напряму запитайте у булерів, що спричинило таке їхнє ставлення. Краще з’ясувати причину негативного ставлення в особистій бесіді з булером, поспілкуйтеся з агресором без третіх осіб.

3. Зробіть свої уроки цікавими.

Наприклад, застосуйте прийом сторітелінгу, використайте меми чи вправи для розвитку логічного мислення.

4. Створіть та запишіть з учнями правила поведінки на вашому уроці.

Важливо, щоб були визначені не лише вимоги до учнів, а й обов’язки вчителя; не лише санкції через недотримання правил, а й бонуси за дотримання дисципліни.

5. Дистанціюватися від ситуації.

Так, стан, коли ви стаєте об’єктом булінгу, складний і виснажливий. Щоб зберегти нерви та здоров’я, потрібно припинити надто болісно реагувати на ситуацію. Краще подивіться на те, що відбувається, як на сюжет оповідання. Це допоможе не «застрягати» у стресовому стані.

6. Знайдіть справу, яка вас буде радувати.

Щоб знервованість та пригніченість не стали вашим основним станом і не впливали на близьких та рідних, вам потрібно перемикати увагу на те, що зробить вас щасливими. Давно мріяли намалювати картину або навчитися танцювати? Час втілити бажання у життя!

7. Зберігайте спокій та позитив.

Важливо не погіршити свій стан. Пам’ятайте, що є ще й ті учні, які вас цінують, поважають і люблять ваш предмет.

8. Поспілкуйтеся з батьками учнів-булерів.

Якщо інші способи подолання булінгу виявилися неефективними, поговоріть із батьками дітей-агресорів. Висловіть свою позицію та побажання. Часто у житті надскладні ситуації можна вирішити конструктивним доброзичливим діалогом.

Найкращий спосіб змінити ситуацію – розпочати зміни із себе. Розберіться з тим, що призвело до такого стану речей. Пам’ятайте, що будь-яке питання можна вирішити, якщо його сприймати не як проблему, а як завдання.


 Булінг (цькування) у закладі освіти

      До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

    Усі учасники освітнього процесу у разі виявлення випадків булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб, в обов’язковому порядку протягом дня повідомляють керівника закладу освіти у письмовій формі – заява.

Оформлення заяв

Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати:

 -        прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон;

 -         навести розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування);

 -         зазначити дату подання заяви та підписати особисто.

       Порядок реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу

 1.     У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

 2.     Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

 3.     Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:

 -         якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;

 -         якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції  України із заявою.

 4.     Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

 5.     Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

        Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу(Кодекс України про адміністративні правопорушення)

      Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого,

 - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

 Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,

 - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

 Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,

 - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

 Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,

 - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

 Штрафи, які передбачено за знущання

 - Моральне чи фізичне насильство, агресія – 340-850 грн.

- Дії з особливою жорстокістю, повторне порушення – 850-1700 грн.

Доведених випадків булінгу у школі немає.
Заходи ПШ №53 м. Львова щодо протидії булінгу
на 2020-2022 роки

 

1.

Профілактика та протидія булінгу (цькуванню) у школі

Проведення ігор, тренінгів, психологічних бесід з учнями школи на обрані теми: мистецтво дружити, емоційний інтелект, конфлікт та шляхи його вирішення, допомога іншим та співпереживання, моральні цінності в житті людини

Практичний психолог

Протягом року

 

 

 

Інформаційно-просвітницька діяльність серед учасників освітнього процесу щодо булінгу (цькування). Правила ефективної комунікації та взаємодії між школярами без

насильницької моделі поведінки

 

Адміністрація школи, практичний психолог,

класні керівники,

педагогічні працівники

 

Протягом року

 

 

Спостереження за емоційно-психологічним станом учасників освітнього процесу

Класні керівники, практичний психолог,

педагогічні працівники

 

Протягом року

 

 

Батьківські збори з просвітницькою метою для недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також для зменшення ризику булінгу та відстеження таких випадків у школі.

Класні керівники, практичний психолог, адміністрація школи

Протягом року

 

 

Надання рекомендацій учасникам освітнього процесу (педагогічним працівникам. учням, батькам).

Практичний психолог

За запитом

2.

Створення безпечного освітнього середовища у школі

Моніторинг безпечності та комфортності освітнього середовища шляхом анкетування, опитування.

Практичний психолог

За запитом

 

 

Інформування адміністрацію ліцею про випадки домашнього насильства і булінгу, що стали відомі

Працівники школи, практичний психолог, класні керівники

Протягом року

 

 

Здійснення прийому звернень та повідомлень про випадки булінгу відповідно до чинного законодавства

Адміністрація школи, практичний психолог

За запитом

3.

Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Забезпечити виконання педагогічними працівниками вимог Законів України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я  України від 19.07.2015р. № 564/836/945/577564/836/945/577 «Про затвердження порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення».

Адміністрація школи

Протягом року

 

 

Забезпечення організації семінарів, тренінгів з педагогічними працівниками школи щодо розгляду тематичних питань із залученням фахівців (НМЦО   м. Львова, практикуючих психологів, правників, тощо)

Адміністрація школи

Протягом року

 

 

Участь у семінарах-практикумах для психологів, соціальних педагогів з питань профілактики булінгу серед учасників освітнього процесу.

Практичний психолог

Протягом року

 

 

Агресивні тенденції у дітей

Агресивність у дітей - властивість особистості, що виявляється у готовності до агресивних дій.

Причини агресивності у дітей:

1.    Напружені стосунки та агресивна поведінка батьків.

2.    Схвалення дорослими агресивної поведінки людей, які спілкуються з дітьми.

3.    Поблажливість батьків, їхня готовність пробачити агресивні дії, вчинки дитини.

4.    Жорстоке покарання батьками виявів агресії дитини.

5.   Батьки безпосередньо заохочують виявлення агресії у дітей або дають приклад відповіної поведінки                         стосовно інших.

6.    Байдужість у разі виявлення дітьми агресивності.

Батьки по-різному реагують на агресивну поведінку дітей залежно від того, на кого вона спрямована: на них чи на однолітків. Зокрема, встановлено зв'язок між батьківським покаранням і агресією у дітей. Жорстокі покарання пов'язані з відносно високим рівнем агресивності у дітей.

Найменш агресивними є діти, батьки яких не були ні поблажливими, ані суворими. Їхня позиція – засуджувати агресію, але без жорстоких покарань у разі провини.

Дуже важливо знати, які телепередачі дивляться діти, адже неконтрольовані перегляди фільмів низького рівня несуть відверте зло для дитини: вчать агресивності, знижують рівень моральності дитини.

Батькам, які розумно реагують на агресивність своїх дітей, як правило, вдається виховати вміння контролювати себе у ситуаціях, що провокують агресивну поведінку.

 Основні причини виявлення дитячої агресивності:

-    бажання привернути до себе увагу з боку батьків та однолітків;

-    прагнення отримати бажаний результат;

-    мета бути головним;

-    захист і помста;

-    бажання принизити гідність іншого;

-    бажання наголосити на своїй перевазі;

-    реакція на фізичне покарання.

 Чого хочуть діти, виявляючи агресивність?

Вони хочуть, щоб від них відчепилися, і в решті решт мають результат: від них не сподіваються великих досягень і рідше вимагають виконання обов'язків. Маючи двох або більше дітей, стомлена мати нерідко перекладає більшість справ на менш агресивну дитину, спричиняючи незадоволення й розвиток комплексу неповноцінності. Агресивнішу дитину залишають у спокої та дають більше свободи.

Проте й агресивні діти платять за це свою ціну: вони гірше адаптуються у суспільстві, оскільки не засвоюють досвіду дорослих.

Злість, гнів руйнують соматичне здоров'я дитини. Так, наприклад, захворювання дитини на алергію є ознакою відсутності емоційного самоконтролю. Підсвідомість таким чином виводить назовні почуття й емоції, які дитина в собі стримує, не маючи досвіду вивільнити їх конструктивним шляхом.

За матеріалами газети «Психолог» 

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ

«Запобігання дитячій агресії»

1.    Намагайтеся зберігати у вашій сім’ї атмосферу відвертості і довіри.

2.    Не давайте своїй дитині обіцянок, яких не можете виконати.

3.    Не ставте своїй дитині будь-яких умов.

4.    Будьте тактовними у ставленні до особи дитини.

5.    Не карайте дитину за те, що робите самі.

6.    Не змінюйте своїх вимог до дитини за будь-яких обставин, будьте послідовними.

7.    Не робіть дитину заручником стосунків між дорослими.

8.    Не бійтеся поділитися з дитиною своїми почуттями; розповідайте дитині про те, що ви відчуваєте з                           приводу того, що сталося.

9.    Ставтеся до дитини незалежно від її успіхів – у навчанні, спорті і т. ін.

10.   Контролюйте свої емоції.