• 20171213_120012.jpg
  • 20211124_130638.jpg
  • 1637752055683.jpg
  • image4.jpeg
  • image6 (1).jpeg
  • promo123.jpg
  • tolerantnist4.jpg
  • yacuk.jpg

Сторінка адміністрації

Ворона Наталія Романівна - директор школи

читати далі

 Сучасний урок

Я досліджую світ

За межами уроку

"День Гідності та Свободи"

Подорожуючи вчимось

 

"Діти стали заручниками ситуації, що склалась в Україні"

 

ЯК ДІТИ РІЗНОГО ВІКУ РЕАГУЮТЬ НА СТРЕС ТА СПРИЙМАЮТЬ КРИЗОВУ СИТУАЦІЮ

Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.

Діти 4-6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.

Діти 7-10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе “рятувальником”, “зацикленість” на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).

Діти 11-13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки.

ЩО РОБИТИ ДОРОСЛИМ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ І ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ

ГОВОРІТЬ ІЗ ДИТИНОЮ, ЗАЛИШАЙТЕСЯ СПОКІЙНИМ ПІД ЧАС РОЗМОВИ

Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим, як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині.

ДЕМОНСТРУЙТЕ НАДІЙНІСТЬ

Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, й що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість. 

ОБГОВОРЮЙТЕ З ДИТИНОЮ ПРАВИЛА “ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ”

Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – вчителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.

Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок.

ГРАЙТЕ ІГРИ, ВИКОНУЙТЕ З ДИТИНОЮ ЗАСПОКІЙЛИВІ ВПРАВИ

Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки,  рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

ВИКОНУЙТЕ ВПРАВИ ПРИ ПАНІЧНІЙ АТАЦІ

Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:

     покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю

     потерти кінчик носу

     надавити не сильно на очні яблука з двох боків

     якщо є, де лягти, – лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді

     сконцентруватися на диханні – одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку – покласти на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота

     змащувати губи, полоскати рот водою

     витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини

     подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо

     розтерти тіло

     розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться точка паніки

     покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються

 “ЗАЙМІТЬ” ЧИМОСЬ АУДІАЛЬНИЙ КАНАЛ ДИТИНИ

Під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось “зайняти”. Для цього можна співати хором, горланити кричалки, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.

 ЩЕ КІЛЬКА РЕЧЕЙ, ЯК МОЖНА ВІДВЕРНУТИ УВАГУ ДИТИНИ

     Обіймайте дитину, жартуйте з нею.

     Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким.

     Виконуйте разом із дитиною рутинні справи.

     Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

ПОЯСНЮЙТЕ ДИТИНІ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ БУТИ ЗІБРАНИМИ ТА ДОПОМАГАТИ ОДНЕ ОДНОМУ

необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному.

ДОВІРТЕ ДИТИНІ ПОСИЛЬНЕ ДЛЯ НЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Варто доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа,  уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.

Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.

ДОЗВОЛЯЙТЕ ДИТИНІ ВИВІЛЬНЯТИ НЕНАВИСТЬ ТА ЗЛІСТЬ

Зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно  дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити  в ігровій формі. Можна застосовувати гру “Злий бобер” (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім – на людину) або кричати в “мішечок для криків” або стаканчик. Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному.

Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути.

"Тиждень Толерантності"

  16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності, яка серед іншого підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого світу, проявом поваги та терпимості. Всі люди за своєю природою різні, але рівні у правах.
     У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей в нашій школі з 16 по 20 листопада пройшов Тиждень толерантності.
     Толерантність – це перестати думати, що інша людина така ж, як ви. Перестати думати, що інші люди мислять так само швидко, як ви. Так само реагують, як ви. Так само діють в схожих ситуаціях. І зовсім недалекоглядно вважати, що інші люди можуть відчути точно те саме, що і ви. І проблема зовсім не в думці, а у вмінні дітей розуміти своє значення в соціумі (серед людей). Дати знання про те, що люди можуть бути різні, проте потрібно поважати один одного.
     Толерантність не означає терпимість, адже поважати і терпіти – це теж різні речі.
     Протягом тижня учні школи переглядали відеоролики, шукали в них проблему, вчились самостійно приймати рішення щодо її вирішення.
https://youtu.be/8B3PBCLpRMo
https://youtu.be/DIrw4vX_HgU
     Практичний психолог школи Шматок Н.П. соціальний педагог Максимчук О.О. і педагог-організатор Кундельська І.М.  провели уроки толерантності для учнів 1-4 класів. Акцентувала увагу учнів на прикладах толерантної поведінки в різних ситуаціях, що виникають вдома, на вулиці тощо. А також було проведено гру «Усі різні, але схожі». З великою зацікавленістю діти створили своїми руками «Ланцюжки толерантності».

 

 


 Тиждень протидії булінгу
20.09.2021р. – 24.09.2021р.

№ з\п

Назва заходу

Клас

Відповідальна

особа

1

Книжково-журнальна  виставка  «На планеті Ввічливості та Вихованості»

1-4 класи

Бібліотекар О.Макаровська

2

Тренінг «Дружба єднає наші серця»

3-4 класи

Психолог школи

Н.Шматок

Педагог-організатор І.Кундельська

3

Арт майстерня «Долоньки дружби»

2 класи

Психолог школи

Н.Шматок

Педагог-організатор І.Кундельська

4

Перегляд мультфільмів про дружбу

1-4 класи

Класні керівники 1-4 класів

Педагог-організатор І.Кундельська

5

Бесіда «Якщо друг у тебе є, життя радісним стає»

1 класи

Класні керівники 1 класів

6

Бесіда «Подорож до країни Дружби»

2 класи

Класні керівники 2 класів

7

Бесіда «Дружба – найцінніший скарб»

3 класи

Класні керівники 3 класів

8

Бесіда «В міцній дружбі наша сила»

4 класи

Класні керівники 4 класів

 

ПЛАН
заходів щодо профілактики  випадків булінгу
серед учнів ПШ №53 М. Львова на 2021-2022 навчальний рік

№ з\п

Назва заходу

Цільова аудиторія

Термін виконання

Відповідальна

особа

 1.

Книжково-журнальна  виставка  «На планеті Ввічливості та Вихованості»

1-4 класи

 

Вересень

 

Бібліотекар

2.      

Спостереження за учнями та їхньою міжособистісною взаємодією під час уроків та перерв зокрема

 

1-4 класи

 

Протягом року

Психолог, соціальний педагог, класні керівники

3.      

Ранкові зустрічі з метою формування позитивного мікроклімату в класному колективі та дружніх стосунків

 

1-4 класи

Протягом року

Класні керівники

 4.

 

Тренінг «Дружба єднає наші серця»

 

3-4 класи

 

Вересень

Психолог школи,

педагог-організатор

 5.

 

Арт майстерня «Долоньки дружби»

 

2 класи

 

Вересень

Психолог школи,

педагог-організатор

 6.

 

Перегляд мультфільмів про дружбу

 

1-4 класи

 

Вересень

Класні керівники 1-4 класів,

педагог-організатор

 7.

Бесіда: «Якщо друг у тебе є, життя радісним стає»

 

1 класи

 

Вересень

Класні керівники 1 класів

 8.

Бесіда «Подорож до країни Дружби»

 

2 класи

 

Вересень

Класні керівники 2 класів

 9.

Бесіда: «Дружба – найцінніший скарб»

 

3 класи

 

Вересень

Класні керівники 3 класів

 10.

Бесіда: «В міцній дружбі наша сила»

 

4 класи

 

Вересень

Класні керівники 4 класів

11.   

 

 

Тренінгове заняття: «Бути толерантним – почати з себе»

 

3-4

класи

 

Листопад

Психолог школи, соціальний педагог,

педагог-організатор

12.   

 

Тренінгове заняття: «Ввічливість і повага – дорога до серця кожного»

 

 

1-2 класи

 

 

Листопад

Психолог школи, соціальний педагог,

педагог-організатор

13.   

«Конфлікти та конструктивні шляхи вирішення»

3-4

класи

Січень

Психолог школи, соціальний педагог

14.   

 

Бесіда з елементами тренінгу: «Як правильно впоратись з агресією»

 

3-4

класи

 

Січень

Психолог школи, соціальний педагог

15.   

Підготовка пам'ятки для батьків про порядок реагування та способи повідомлення про випадки булінгу (цькування) щодо дітей, заходи захисту та надання допомоги дітям

 

Учасники навч.вих. процесу

 

 

Січень

Психолог школи, соціальний педагог,

педагог-організатор

16.   


Нарада при директору «Про профілактику булінгу у шкільному середовищі»

 

Педагоги

 

Січень

За запитом

Психолог школи, соціальний педагог

17.   

 

 

Консультування батьків щодо захисту прав та інтересів дітей

 

Батьки

 

Протягом року

Психолог школи, соціальний педагог,

класні керівники

18.   

 

Виставка малюнків: «Ми за безпечний інтернет»

 

1-4 класи

 

Лютий

Класні керівники, педагог-організатор

19.   

Лекторій для вчителів: «Алгоритм дій для вчителя при підозрі булінгу»

Педагоги

За запитом

Психолог школи, соціальний педагог

20.   

 

Перегляд мультфільмів та роликів щодо правил користування інтернет-мережею

 

2 класи

 

Лютий

Психолог школи, соціальний педагог,

педагог-організатор

21.   

 

 

Година спілкування «Розкажи мені про себе»

 

 

1-2 класи

 

 

Лютий

Психолог школи, соціальний педагог,

педагог-організатор

22.   

 

 

Бесіда: «Безпечний інтернет для дітей»

 

3-4

класи

 

Лютий

Психолог школи, соціальний педагог,

педагог-організатор

23.   

Діагностика згуртованості та мікроклімату класного колективу, опитування учасників освітнього процесу, виявлення тривожності та агресії

 

1-4 класи

 

Протягом року

Психолог школи, соціальний педагог

 

24.   

 

Корекційно-розвивальне заняття: «Добрі і погані вчинки – роби правильний вибір»

 

1-2 класи

 

Березень

Психолог школи, соціальний педагог, педагог-організатор

 

25.   

 

Консультування класних керівників стосовно результатів діагностики класного колективу

 

Педагоги

 

Протягом року

Психолог школи, соціальний педагог

26.   

Консультування класних керівників адміністрацією закладу щодо проблемних ситуацій

 

Педагоги

За запитом

Адміністрація, психолог школи, соціальний педагог

27.   

Висвітлення проблеми на веб-сторінці школи

Батьки, педагоги

Протягом року

 

28.   

Проходження безкоштовного курсу «Недискримінаційний підхід у навчанні» на сайті EdEra,

«Протидія та попередження булінгу в закладах освіти» (освітня платформа «PROMETHEUS»)

 

Психолог, соціальний педагог

 

Протягом року

 

Психолог школи

29.   

Підготовка звіту про виконання плану заходів із запобігання та протидії булінгу

Учасники навч. вих.. процесу

Травень -

   червень

Психолог школи

  Булінг (цькування) у закладі освіти

      До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

    Усі учасники освітнього процесу у разі виявлення випадків булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб, в обов’язковому порядку протягом дня повідомляють керівника закладу освіти у письмовій формі – заява.

Оформлення заяв

Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати:

 -        прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон;

 -         навести розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування);

 -         зазначити дату подання заяви та підписати особисто.

       Порядок реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу

 1.     У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

 2.     Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

 3.     Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:

 -         якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;

 -         якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції  України із заявою.

 4.     Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

 5.     Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

        Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу(Кодекс України про адміністративні правопорушення)

      Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого,

 - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

 Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,

 - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

 Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,

 - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

 Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,

 - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

 Штрафи, які передбачено за знущання

 - Моральне чи фізичне насильство, агресія – 340-850 грн.

- Дії з особливою жорстокістю, повторне порушення – 850-1700 грн.

Доведених випадків булінгу у школі немає.
Заходи ПШ №53 м. Львова щодо протидії булінгу
на 2020-2022 роки

 

1.

Профілактика та протидія булінгу (цькуванню) у школі

Проведення ігор, тренінгів, психологічних бесід з учнями школи на обрані теми: мистецтво дружити, емоційний інтелект, конфлікт та шляхи його вирішення, допомога іншим та співпереживання, моральні цінності в житті людини

Практичний психолог

Протягом року

 

 

 

Інформаційно-просвітницька діяльність серед учасників освітнього процесу щодо булінгу (цькування). Правила ефективної комунікації та взаємодії між школярами без

насильницької моделі поведінки

 

Адміністрація школи, практичний психолог,

класні керівники,

педагогічні працівники

 

Протягом року

 

 

Спостереження за емоційно-психологічним станом учасників освітнього процесу

Класні керівники, практичний психолог,

педагогічні працівники

 

Протягом року

 

 

Батьківські збори з просвітницькою метою для недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також для зменшення ризику булінгу та відстеження таких випадків у школі.

Класні керівники, практичний психолог, адміністрація школи

Протягом року

 

 

Надання рекомендацій учасникам освітнього процесу (педагогічним працівникам. учням, батькам).

Практичний психолог

За запитом

2.

Створення безпечного освітнього середовища у школі

Моніторинг безпечності та комфортності освітнього середовища шляхом анкетування, опитування.

Практичний психолог

За запитом

 

 

Інформування адміністрацію ліцею про випадки домашнього насильства і булінгу, що стали відомі

Працівники школи, практичний психолог, класні керівники

Протягом року

 

 

Здійснення прийому звернень та повідомлень про випадки булінгу відповідно до чинного законодавства

Адміністрація школи, практичний психолог

За запитом

3.

Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Забезпечити виконання педагогічними працівниками вимог Законів України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я  України від 19.07.2015р. № 564/836/945/577564/836/945/577 «Про затвердження порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення».

Адміністрація школи

Протягом року

 

 

Забезпечення організації семінарів, тренінгів з педагогічними працівниками школи щодо розгляду тематичних питань із залученням фахівців (НМЦО   м. Львова, практикуючих психологів, правників, тощо)

Адміністрація школи

Протягом року

 

 

Участь у семінарах-практикумах для психологів, соціальних педагогів з питань профілактики булінгу серед учасників освітнього процесу.

Практичний психолог

Протягом року

 

 

Агресивні тенденції у дітей

Агресивність у дітей - властивість особистості, що виявляється у готовності до агресивних дій.

Причини агресивності у дітей:

1.    Напружені стосунки та агресивна поведінка батьків.

2.    Схвалення дорослими агресивної поведінки людей, які спілкуються з дітьми.

3.    Поблажливість батьків, їхня готовність пробачити агресивні дії, вчинки дитини.

4.    Жорстоке покарання батьками виявів агресії дитини.

5.   Батьки безпосередньо заохочують виявлення агресії у дітей або дають приклад відповіної поведінки                         стосовно інших.

6.    Байдужість у разі виявлення дітьми агресивності.

Батьки по-різному реагують на агресивну поведінку дітей залежно від того, на кого вона спрямована: на них чи на однолітків. Зокрема, встановлено зв'язок між батьківським покаранням і агресією у дітей. Жорстокі покарання пов'язані з відносно високим рівнем агресивності у дітей.

Найменш агресивними є діти, батьки яких не були ні поблажливими, ані суворими. Їхня позиція – засуджувати агресію, але без жорстоких покарань у разі провини.

Дуже важливо знати, які телепередачі дивляться діти, адже неконтрольовані перегляди фільмів низького рівня несуть відверте зло для дитини: вчать агресивності, знижують рівень моральності дитини.

Батькам, які розумно реагують на агресивність своїх дітей, як правило, вдається виховати вміння контролювати себе у ситуаціях, що провокують агресивну поведінку.

 Основні причини виявлення дитячої агресивності:

-    бажання привернути до себе увагу з боку батьків та однолітків;

-    прагнення отримати бажаний результат;

-    мета бути головним;

-    захист і помста;

-    бажання принизити гідність іншого;

-    бажання наголосити на своїй перевазі;

-    реакція на фізичне покарання.

 Чого хочуть діти, виявляючи агресивність?

Вони хочуть, щоб від них відчепилися, і в решті решт мають результат: від них не сподіваються великих досягень і рідше вимагають виконання обов'язків. Маючи двох або більше дітей, стомлена мати нерідко перекладає більшість справ на менш агресивну дитину, спричиняючи незадоволення й розвиток комплексу неповноцінності. Агресивнішу дитину залишають у спокої та дають більше свободи.

Проте й агресивні діти платять за це свою ціну: вони гірше адаптуються у суспільстві, оскільки не засвоюють досвіду дорослих.

Злість, гнів руйнують соматичне здоров'я дитини. Так, наприклад, захворювання дитини на алергію є ознакою відсутності емоційного самоконтролю. Підсвідомість таким чином виводить назовні почуття й емоції, які дитина в собі стримує, не маючи досвіду вивільнити їх конструктивним шляхом.

За матеріалами газети «Психолог» 

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ

«Запобігання дитячій агресії»

1.    Намагайтеся зберігати у вашій сім’ї атмосферу відвертості і довіри.

2.    Не давайте своїй дитині обіцянок, яких не можете виконати.

3.    Не ставте своїй дитині будь-яких умов.

4.    Будьте тактовними у ставленні до особи дитини.

5.    Не карайте дитину за те, що робите самі.

6.    Не змінюйте своїх вимог до дитини за будь-яких обставин, будьте послідовними.

7.    Не робіть дитину заручником стосунків між дорослими.

8.    Не бійтеся поділитися з дитиною своїми почуттями; розповідайте дитині про те, що ви відчуваєте з                           приводу того, що сталося.

9.    Ставтеся до дитини незалежно від її успіхів – у навчанні, спорті і т. ін.

10.   Контролюйте свої емоції.

 

 

Тема 4: «Великодній Заєць»

На Великдень часто дарують так званих Великодніх зайців. Все це тому, що на Заході, крім розфарбованих  яєць ще одним символом Великодня вважається «Великодній заєць», який, зазвичай і приносить яйця дітям.

Існує думка, що Великодній заєць з'явився з німецьких народних легенд. У Німеччині діти традиційно на Великдень залишали гнізда, зроблені з капелюхів і чекали в подарунок різнокольорові яйця. За легендою, бідна німецька жінка, у якої не було грошей, сховала розфарбовані та прикрашені яйця в своєму саду, а, коли її діти знайшли подарунок, поруч пробігав зайчик, і вони вирішили, що це саме він приніс їм такий гарний подарунок.

Щоб провести цікаво час, дізнатись про традиції інших культур, отримати задоволення від яскравості кольорів дітям була запропонована техніка «Великодній Заєць». Це додало святкового настрою згодом, стало гарним доповненням до домівки кожного, а з часом зможе стати  хорошим подарунком близьким, коли зустріч стане можливою.



 

 Тема 3: «Каракулі»

Для вивільнення негативної енергії, зниження агресії, яка накопичилась, розвитку уяви дітям була запропонована методика «Каракулі». Вони малювали каракулі на аркуші, не відриваючи руки від листа із закритими очима. Потім шукали певний образ (предмет, тварину, рослину, тощо), розмальовували кожен його елемент і в кінці складали казку або історію про цей же образ.

Дана методика сприяє дослідженню людиною власних почуттів і переживань, а також зняттю м’язових, емоційних напружень, розслабленню.

Окрім того, зачіпає сферу творчого потенціалу особистості, звільняє його і тим самим сприяє особистісному зростанню дитини, підвищенню її впевненості у власних можливостях.

Тема 2: Арт-методика «Живий будинок»

     Щоб поглибити родинні стосунки, глибше поспілкуватися в родинному колі, повзаємодіяти, пізнати себе та найрідніших через творчість, залишаючись вдома запропонована методика: «Живий будинок» для всієї родини,від 5р. і далі. Надзвичайно важливим було і є обговорення з найріднішими про всі елементи створення будинку, присвоєння імен кожній частині.

     Методика дозволяє за досить короткий час визначити роль кожного члена сім'ї в житті людини, а також зрозуміти, яку роль у своїй сімейній системі людина відводить собі. Учні також складали розповідь про свій будинок. Ось одна з них: «Будинок,який рятує людей».                                                                               

    Пандемія...Яке страшне слово.Ми чуємо це слово кожен день зі всіх засобів інформації. Всі сидять вдома-карантин. Тільки не у нас. У мене всі на передовій:бабуся і дідусь медики,вони борються з невидимим  ворогом-коронавірусом, мама поліцейська, бореться з корупцією. Коли всі ідуть на роботу я часто залишаюся сам вдома, але відношуся до цього з розумінням.Користуючись нагодою хочу подякувати всім медикам і поліцейським,які ризикують своїм життям кожен день,щоб ми могли спокійно сидіти вдома на карантині.       

 

Медпрацівник не Бог-людина,    

Але від нього,як від Бога,

Для зцілення украй потрібна

Недужим  людям допомога!                                                                                          

Поліція-поклик до бою!

Біль чужий через серця струмить.

Вічна жертва сім'єю, собою,

А життя мимо птахом летить.

                                                                               Євген Грицишин.

                                                                               3-А клас.

 

Тема 1: Арт-техніка «Фантастичне дерево»

     У зв`язку зі зміною звичного середовища навчання, змушеною перервою у спілкуванні з друзями на постійне перебування вдома у дітей з’являються різноманітні переживання. Для того, щоб урізноманітнити часопроведення дітей, знизити рівень тривожності та напруги, покращити самопочуття або просто підняти настрій впродовж  карантину дітям було запропоновано виконувати арт-техніки, по можливості всією сім’єю.

     Перша запропонована арт-техніка «Фантастичне дерево». Діти за допомогою форми і кольору наповнювались ресурсом (ілюстрації робіт додані).

ПАНДЕМІЯ: ПСИХОЛОГІЧНІ СТАДІЇ ПЕРЕЖИВАННЯ

Процес прийняття складної стресової ситуації проходить 5 стадій, які можуть йти одна за одною, а можуть повторюватися або перемішуватися за умов ускладнення ситуації чи реакцій на неї. Ось ці стадії:

1. Шок або завмирання. Коли ситуація не приймається: цього не може бути чи складність ситуації знецінюється: що за дурниці, це неправда. Іноді людина ніби завмирає і на певний час втрачає здатність логічно мислити й адекватно діяти.

2. Гнів. Людина починає розуміти складність ситуації та свої можливості щодо її вирішення. Вона починає злитися на обставини, на себе, на оточуючих. Це стадія, коли ще немає дій, є тільки емоційне відреагування.

3. Торги. Спроба відтермінувати процес прийняття рішення чи активних дій. На цьому етапі людина починає активно планувати дії, частково розуміти перебіг ситуації для себе.

4. Апатія або депресія. Ця стадія демонструє втому боротьби з неминучим, Людина починає розуміти, що вона втратить внаслідок тих змін, що відбуваються, це приводить до невпевненості у власному майбутньому.

5. Прийняття або зцілення. На цьому етапі людина призвичаїлась до змін, розуміє їх неминучість та може вже діяти на шляху оновлення та зцілення.

На якій Ви зараз стадії? Що для Вас може бути ресурсним? Спостерігайте за своїми станами. Дуже часто з отриманням нових новин чи даних можна «відкотитися» на попередні стадії проживання ситуації невизначеності.

 

Знання про перебіг процесу прийняття стресової ситуації дозволить Вам зменшити тривогу, уникнути зайвих переживань та зекономити власні ресурси задля процесу подальшого відновлення.

 

ПАНІЧНІ АТАКИ І СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Дитину, котра переживає панічну атаку, не можна заспокоїти за допомогою логічних переконань. Страх повністю паралізує здатність людини до логічних міркувань, і вона знаходиться під владою емоцій.

З біологічної точки зору, коли ми відчуваємо небезпеку, ділянка головного мозку під назвою мигдалеподібне тіло запускає реакцію «бий або біжи». Разом з тим відключається кора головного мозку, що відповідає за логічне мислення і раціональну оцінку ситуації.

Якщо точніше, здатність людини до раціонального мислення не зникає, а лише сповільнюється. Коли людина відчуває панічну атаку, їй найкраще допоможуть техніки, спрямовані на зняття вторинних симптомів, таких як прискорене серцебиття і дихання, підвищений тиск тощо.

ПОВІЛЬНЕ ГЛИБОКЕ ДИХАННЯ. Якщо ви хочете допомогти дитині подолати сильний страх, запропонуйте їй зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Можна продовжувати стільки часу робити цю вправу, скільки дитина зможе це робити разом з вами та вашою підтримкою.

ТЕХНІКИ УСВІДОМЛЕНОСТІ, іншими словами - концентруватися на чомусь, що відбувається в даний момент. Наприклад, ви можете запропонувати дитині називати те, що вона чує, бачить, почуває в даний момент, які запахи і смаки відчуває. Або можна запропонувати дитині сфокусуватися на якомусь одному предметі і описати його в найдрібніших подробицях.

Також важливо не намагатися умовити дитину заспокоїтися, коли вона відчуває панічну атаку. Фрази: «Не бійся», «Нічого страшного не сталося», «Все добре» тощо не працюють. Люди в стані паніки не здатні мислити раціонально. Зрозуміло, не варто говорити дитині, що привід для страху є. Але іноді корисно просто визнати її почуття. Ви можете сказати їй: «Я бачу, який ти наляканий».

У дітей і підлітків є схильність до того, щоб почуття страху у них переростало в панічні атаки. Деякі діти більш схильні до цього, деякі - менше. Коли панічна атака пройде, ви можете допомогти дитині визначити думки, які стали її причиною. Допоможіть їй побачити, наскільки її побоювання реальні, і наскільки висока ймовірність негативного результату подій.

І головне, пам'ятайте: коли ви намагаєтеся впоратися з негативними емоціями дитини, ви повинні вміти регулювати свої власні емоції. Якщо, дивлячись на дитину, котра переживає панічну атаку, ви самі відчуваєте тривогу, страх або реагуєте на ситуацію з гнівом або розчаруванням, це тільки погіршить ситуацію і посилить негативні емоції дитини.

 

Рекомендації щодо збільшення  ефективності віддаленої роботи

З появою коронавірусу люди в переважній більшості кардинально  змінили свій стиль життя. Зокрема, перейшли на віддалений режим роботи. Про те, як працювати вдома і при цьому залишатися продуктивним, не перепрацьовувати, залишатися на зв’язку з командою і підтримувати одне одного – нижче:

ü Не будьте надто самокритичним до себе

Робота з дому може бути великим викликом. Ви можете відчути самотність, ізольованість, напруження, розчарування. Все нормально. Будь-який перехід вимагає часу, щоб звикнути, тому намагайтеся не бути суворим до себе.

ü Робіть заплановані перерви

Спробуйте встановити будильник, щоб вставати і робити розминку щогодини, ходіть по квартирі, спілкуючись по телефону, перейдіть до окремої зони (подалі від комп’ютера) щоб пообідати

ü Захистить свій час 

Встановіть певні години, коли ви знаходитесь "в офісі" і спілкуйтеся з колегами, інший час - повністю ваш, і присвячений повсякденним справам та спілкуванню із родиною

ü Відокремте свою робочу зону

Домовтесь з членами сім’ї чи сусідами по кімнаті про години, в які ви працюєте з дому, та про основні правила, яких необхідно дотримуватись в ці години.

ü Увімкніть білий шум.

Це дійсно допомагає зменшити відволікання шуму навколо вашої робочої зони. Зараз існує багато мобільних додатків, які можна безкоштовно завантажити на комп’ютер чи телефон

ü Приділіть увагу власному комфорту

Облаштуйте своє робоче місце так, щоб вам було зручно — використовуйте зручний стілець та стіл, оберіть місце із достатньою кількістю природнього освітлення, провітрюйте приміщення, де працюєте.

 

СТАБІЛІЗАЦІЯ ТА УНИКНЕННЯ ПОГІРШЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ

1. Інформаційна гігієна

Інтернет в наш час дає, як багато можливостей, так і безліч приводів для занепокоєння, хвилювання. Тема коронавірусу облетіла інтернет з величезною швидкістю і серед інформаційного потоку можна відстежити неправдиву, непідтверджену інформацію про недугу. В звичайних людей це, звісно, викликає небажану тривогу. Тому, щоб вберегти себе варто шукати потрібну інформацію на провірених сайтах, до прикладу Міністерства охорони здоров’я, а також коментарі уповноважених осіб, їхні звернення до громадян.

Варто, також, дозувати інформацію – слідкувати за проведеним часом в інтернеті. Така тенденція може негативно вплинути на психічне здоров’я людини

2. Робота

Часто кажуть про те, що робота дає енергію для повноцінного життя, рятує від суму, не дає впасти в депресію,. В умовах карантину люди опинились без роботи, дехто має нагоду освоїти нові навички у свої професії. Та в будь – якому випадку людина має мати певний вид діяльності, яким вона буде зацікавлена і який буде приносити задоволення. Тож в будь-якому випадку варто знайти те, що до душі

3. Час з сім’єю

Людям, які працюють онлайн важливо розділяти роботу і час проведений з сім’єю. Одночасно це зробити неможливо, оскільки тоді ні те, ні інше не буде приносити максимальну користь,  а тільки навпаки – виснажуватиме. Тому варто постаратись приділити якісний час сім’ї і отримати ресурс, якого так бракує

4. Турбота про власне здоров’я

Правильне харчування. Виключення з раціону шкідливих продуктів, наприклад, солодке, ковбаси та соуси. Вживання  овочів та фруктів, не нехтуйте вітамінними комплексами. Так, вони не врятують від коронавірусу (хоча і такі «новини» траплялися), але однозначно покращать самопочуття та настрій.

Спорт. Просто вдома. Навіть звичайна зарядка покращить настрій, а якщо знайти на ютубі відео зі вправами від професійних тренерів – взагалі чудово! А от недостатня активність під час карантину здатна погіршити наше самопочуття: як фізичне, так і психологічне, а це призведе до зниження імунітету.

5. Медитація, концентрація на приємних моментах

Просто сядьте зручно, заплющіть очі та уявіть щось приємне. Те, що подобається особисто вам. Квіти, струмок, аромат парфумів, ліс, улюблене місце на природі тощо. Дозвольте собі відчути насолоду від споглядання улюблених речей, глибоко вдихніть та з посмішкою йдіть далі!

І пам'ятайте: карантин завершиться і життя поступово повернеться до нормального ритму. Тож будьмо готові до позитивних новин!

 

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ПАНДЕМІЮ
Діти відчувають наші тривоги та страхи, тому говорити з ними ПОТРІБНО, не замовчувати складних тем і не ігнорувати цікавість дитини. Проте, якщо зацікавлення даною темою немає – це нормально, просто поспостерігайте за дитиною
Про що варто сказати дитині:
    1.    «Боятися - ценормально. Страх - це почуття, яке допомагає нам бути обережними та піклувалися про своє здоров’я й здоров’я інших людей»
2. «Якщо тобі страшно, говори мені про це. Страх стає меншим, коли ним ділишся»
3. «Страх зменшується, коли знаєш, що робити, щоб захистити здоров‘я: дотримуватися карантину, на вулиці й закритих приміщеннях одягати маску та обробляти руки антисептиком/милом, тримати дистанцію від інших людей». Це тимчасові заходи безпеки, які нас захищають
4.  «Всі пандемії закінчуються і все стане як раніше»
Рекомендації для батьків:
·   Зберігайте спокій. Говоріть із дитиною спокійно і впевнено. Поясніть, що більшість людей, які хворіють на коронавірус, почуваються так, ніби в них застуда або грип. Пам’ятайте, що коли переймаєтеся ви – переймаються діти. Тож намагайтеся не виглядати засмученими.
·   Обмежте перегляд новин вдома. Не варто перевантажувати дитину інформацією. Нехай вдома вона відчуває себе у захисті й безпеці. Проте, якщо дитина все ж цікавиться і читає новини – прослідкуйте, щоб джерела звідки дитина бере інформацію були правдиві, не викривлювали факти і не лякали
· Не обговорюйте поряд з дітьми найгірші сценарії. Діти нічого не можуть зробити, а переживати будуть не менше
·   Допоможіть контролювати ситуаціюЯкщо дитина злякалася якоїсь інформації щодо епідемії - заспокойте її, поясніть, які міри робите ви, щоб захиститися. Запропонуйте дитині збудувати у її кімнаті захисну фортецію, пограйтеся з нею. Перемагайте всі віруси разом
·  Нехай дитина поговорить з дідусем чи бабусею по скайпу чи вайберу, якщо хвилюється за їхнє здоров’я, а вони її заспокоять, що роблять все, щоб захистити себе
·    Створіть щоденні сімейні ритуали, які будуть підтримувати позитивний настрій у родині: чаювання, ігри, перегляд фільму всією родиною тощо


 

Тайм-менеджмент
1.При складанні плану на день залишити 40% часу вільним, тобто 60% часу відвести на планові роботи, 20% — на непередбачені, 20% — на ті, що виникають спонтанно.
2.Треба постійно фіксувати(записувати) витрачений час. При цьому слід вказувати, як і на які потреби він був витрачений. У результаті людина, маючи повне уявлення про витрати свого часу, може складати план на майбутнє.
3.Для складання гарного плану з чітким зазначенням використаного часу необхідно розподілити свої завдання на довго-, середньо- і короткострокові.
Як правильно розподілити свій час і разом з тим навчати цьому дітей?
1. Скласти список пріоритетів, керуючись власними потребами і цінностями (пізніше хай і дитина разом з вами накреслить такий же список пріоритетів, потім з вашою допомогою розставить ці пріоритети на сходинки);
Список пріоритетів, насправді виявиться не дуже довгим - ваші стосунки зі своєю половиною, ваше здоров'я, ваші діти і ваша робота. Потім складіть список того, що не так важливо, але чому вам все-таки хотілося б приділяти час.
В результаті ви отримаєте чіткий перелік важливих і другорядних інтересів, який можна використовувати для розподілу часу, щоб ваше життя проходило з користю.
2. 15 хвилин відведіть на те, щоб накреслити «таблицю життя» на тижденьУ цій таблиці кожен день повинен бути розписаний з інтервалом в одну годину, починаючи з 7 ранку і закінчуючи 11 вечора. Спочатку визначте час для ваших особистих потреб і першорядних інтересів. Час, що залишився поділіть між другорядними потребами (захопленнями та інтересами) і вільним часом, який ви зможете використовувати на свій розсуд.
Коли ви почнете жити згідно «таблиці життя», то будете зосереджуватися тільки на тій діяльності, яку вам потрібно виконати в даний момент.
·                        Якісно проведений час. Намагайтеся, щоб хоча б чверть часу, виділеного на спілкування з дитиною, була проведена з користю.  Плануйте спільні заходи - яку-небудь спортивну гру, наприклад.
Що робити, якщо не вдається придумати нічого цікавого? Запитайте свою дитину. Діти нескінченно винахідливі, і вони закидають вас десятком ідей, перш ніж ви зможете вставити хоч слово.
ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ РОЗПОДІЛЯТИ ЧАС?
1. Ваші діти дізнаються, як треба розподіляти свій час, на прикладі того, як розподіляєте його ви. Організуйте свій час обдумано і цілеспрямовано, і ви станете хорошим прикладом для наслідування. Крім того, можна скористатися і іншими способами, щоб допомогти дітям більш ефективно розподіляти свій час.
2. Маленькі діти вже у віці до п'яти років надають набагато більше значення систематичності і повторенню, ніж багато з нас могли б подумати. Потрібно прокидатися в один і той же час, в один і той же час приймати їжу, купатися і лягати спати. Це допоможе вашій дитині відчувати себе захищеною.
3. Привчайте планувати день. Обговоріть зі своєю дитиною, які у неї можуть бути справи (можна допомагати навідними запитаннями).  Спочатку допомагайте дитині виконувати план дій. З часом він буде повністю самостійним у цьому плані. 
4. Необхідно поділити всю діяльність дитини на різні категорії: виконання домашнього завдання, сон, домашні справи, телефонні розмови, відпочинок і т.д. Корисно написати розклад цих видів діяльності з чітким зазначенням часу, і повісити його на стіну перед очима дитиниЯкщо дитина захотіла, наприклад, змайструвати якусь річ своїми руками або ж подивитися відео на ютубі, то можна підійти разом до розкладу і подивитися, коли вона зможе це зробити.                
При цьому дитина повинна знати, що вона зможе позайматися тим, чим хочеться, але саме в спеціально відведений для цього час або після виконання планових заходів.
5. Добре б привчити дитину користуватися годинником і відстежувати перебіг часу. Годинники краще мати і наручні (або в мобільному телефоні), і на робочому місці. Можна використовувати функцію будильника, сигнал якого означатиме, що час, відведений самою дитиною для даного заняття, вийшовОсобливо добре використовувати будильник, коли дитина   в Інтернеті або розмовляє         по     телефону.
Можна пояснити дитині, що якщо вона не буде довго сидіти в Інтернеті, то у неї залишиться мало часу на її улюблену діяльність. Або ж навпаки, якщо вона швидко і добре впорається із завданнями, то у неї залишиться час на спілкування в чаті.
6. Потрібно заздалегідь жорстко обумовлювати час кожної дії. Якщо дитина не зробила необхідні речі через довгу телефонну розмову, то у неї не залишиться часу на перегляд фільму. Людина повинна з часом навчитися розуміти причинно-наслідкові  взаємозв'язки    між     подіями  свого життя.
7. Потрібно визначити, які саме види діяльності «з'їдають» час. Наприклад, якщо дитина довго збирає портфель, то потрібно скласти разом з дитиною алгоритм збору портфеля по пунктам: відкриваємо щоденник, дістаємо з тумбочки підручники, кладемо в портфель, дістаємо зошити, кладемо в папку, відкриваємо пенал, заточуємо олівці, кладемо пенал в портфель, збираємо речі для додаткових предметів (праця, фізкультура і т.д), виставляємо портфель в коридор. Зробивши це кілька разів за алгоритмом, дитина з  часом  автоматизує навик.
8. Можна пограти з дитиною в призи. За правильно спланований і проведений без збоїв день можна малювати квіточку в блокнотик, після закінчення тижня дитина може отримувати приємний символічний приз, що відповідає кількості зібраних квіточок.
Обов'язково хваліть дитину за успіхи! 

 

Перша допомога після впливу стресових чинників

Існує система прийомів емоційної регуляції, яку необхідно використовувати відразу після впливу на організм людини стресових чинників. Прийоми емоційної регуляції

 

СПОСОБИ СИТУАТИВНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В НАПРУЖЕНІЙ СИТУАЦІЇ

  • Самоконтроль емоційного стану за зовнішніми проявами емоцій – мімікою, пантомімікою, характером мовлення, наявністю м’язового напруження, підвищеною частотою дихання. Контролювати зовнішні прояви емоцій можна за допомогою запуску питань самоконтролю – «як виглядає моє обличчя», «чи не стиснуті мої зуби», «як я стою, як дихаю», «чи не скутий я»
  • Дихальні вправи заспокійливої спрямованості(глибоке дихання). Вправа – зробити глибокий вдих, спрямовуючи повітряний потік униз живота, затримати дихання на декілька секунд, а потім поволі випустити повітря через рот рівним струменем. Повторити вправу 5-10 разів. У такий спосіб знімається напруження тіла і мозку, створюється урівноважений стан
  • Образи концентрації і візуалізації – зосередження уваги і уяви на певному об`єкті (зорових, звукових, тілесних та інших відчуттях, що ви відчуваєте у кожній сфері)
  • Лічбу до 10-ти перш, ніж зробити дію у відповідь, коли відчуваєте емоційне перенавантаження
  • Активізацію почуття гумору – спробувати побачити комічне навіть у складній, серйозній ситуації – подумки уявити партнера у комічній для вас ситуації (якби він виглядав, наприклад, у дитячій шапочці в цій ситуації), пробачити партнеру його помилку, нетямущість, емоційність
  • Відвернення – постаратись якомога яскравіше уявити ситуацію, у якій ви зазвичай почуваєтесь найспокійніше і найзатишніше, помістити себе в цю ситуацію

 

 ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗРЯДКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЛЮДИНУ ВІДНОВЛЮЮЧИМ ЧИНОМ

  • Розрядити емоції – поговоріть на яку-небудь відверту тему з будь-якою людиною, що знаходиться поряд: сусідом, товаришем по роботі. Якщо ж поруч нікого немає, зателефонуйте своєму другові. Це свого роду відволікаюча діяльність, що здійснюється “тут і зараз” і покликана витиснути з вашої свідомості внутрішній діалог, насичений стресом
  • Посильне фізичне навантаження - 10-20 присідань, біг на місці, інші фізичні вправи. Або ж займіться якоюсь справою - однаково якою: почніть прати білизну, мити посуд або приберіть. Секрет цього способу простий: будь-яка діяльність, і особливо фізична праця, у стресовій ситуації виконує роль громовідводу - допомагає відволіктися від внутрішнього напруження
·         Пригадати радісні події вашого життя, уявити, що ця ситуація повторилась і ви перебуваєте в цьому стані радості. Зробити таке саме обличчя, міміку, ходу, відчути цей стан усім тілом
·         Переключити увагу на інший захопливий, цікавий для вас вид діяльності.

ВПРАВИ НА РЕЛАКСАЦІЮ

Вправа “Бурулька”Встаньте, закрийте очі, руки підніміть вгору. Уявіть, що ви бурулька. Напружте всі м'язи вашого тіла. Запам'ятайте ці відчуття, замріть в цій позі на 1 - 2 хвилини. Потім уявіть, що під дією сонячного тепла ви починаєте повільно танути. Розслабте поступово кисті рук, потім м'язи плечей, шиї, корпусу, ніг і т.д. Запам'ятайте відчуття в стані розслаблення. Виконуйте вправи до досягнення оптимального психоемоційного стану. Цю вправу можна виконувати лежачи на підлозі.
Вправа “Повітряна куля”. Встаньте, закрийте очі, 12 руки підніміть вгору, наберіть повітря. Уявіть, що ви - великий повітряна куля, наповнена повітрям. Постійте в такій позі 1-2 хвилини, напружуючи всі м'язи тіла. Потім уявіть собі, що в кулі з'явилося невеликий отвір. Повільно починайте випускати повітря, одночасно розслабляючи м'язи тіла: кисті рук, потім м'язи плечей, шиї, корпусу, ніг і т.д. Запам'ятайте відчуття в стані розслаблення. Виконуйте вправи до досягнення оптимального психоемоційного стану.
Вправа “Муха”. Сядьте зручно: руки вільно покладіть на коліна, плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть, що на ваше обличчя намагається сісти муха. Вона сідає то на ніс, то на рот, то на лоб, то на очі. Ваше завдання: не відкриваючи очей, задіявши тільки м'язи обличчя, зігнати настирливу комаху.
Вправа “Лимон”. Сядьте зручно: руки вільно, покладіть на коліна (долонями вгору), плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть собі, що у вас в правій руці лежить лимон. Починайте повільно його стискати до тих пір, поки не відчуєте, що "вичавили" весь сік, розслабтеся. Запам'ятайте свої відчуття, тепер уявіть собі, що лимон знаходитися в лівій руці. Повторіть вправу. Знову розслабтеся і запам'ятайте свої відчуття. Потім виконайте вправи одночасно двома руками. Розслабтеся. Насолоджуйтеся станом спокою.

Часопроведення дітей під час карантину

            Крантин слід сприймати не як проблему, а як можливість. Цей час можна використати для формування у дітей молодшого шкільного віку навичок самоконтролю і планування свого часу. Для урізноманітнення часу надаємо рекомендації:
1. У формі гри разом скласти план дня, розписати його на окремому аркуші та розфарбувати (при цьому чергувати інтелектуальну, творчу, фізичну діяльність).
Важливо! Батькам треба слідкувати за тим, щоби дитина зберігала режим дня, як під час навчання;
2. Зазначте у плані дня час, коли дитина може проводити час за гаджетами (іграми, соц.мережами) і контролюйте це (бажано 45хв. – 1 год. на день);
3. Грайте настільні ігри. Знайдіть час пограти з дитиною в її улюблену настільну гру. Її варто обирати за віком. Такі ігри прекрасно розвивають логічне мислення. Лото, карти, пазли – теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.
4. Творчість В інтернеті можна знайти майстер-класи з хенд-мейду: аплікації, вишивки, виготовлення ляльок-мотанок, декупаж, вироби з паперу, тканини, глини та інших матеріалів, виготовлення домашнього мила.
      Креативні мама й донька вже другий рік поспіль влаштовують онлайн handmade challenge https://www.madewithlev.com/the100dayproject-2020/
      Для дітей, які люблять малювати,  є ідея — навчитися малювати мультяшних героїв https://www.youtube.com/channel/UC0thYMtZj_O2jV6nS-RY7Fw  ;
5. Читання книг. Домовтеся з дитиною, що за час карантину вона прочитає книгу, яку сама вибере. Окрім цього, щоб ваші діти не лише більше читали, а й вчилися цікаво писати про прочитане нехай    дивляться          короткі       веселі відео      із циклу  #ЖивіПисьменники у ютубі, а потім виконують цікаві творчі завдання, додані до кожного епізоду;
6. Вечір у театрі або віртуальна екскурсія музеємПровідні світові театри та філармонії безкоштовно транслюють свої вистави і концерти онлайн. До переліку цих театрів долучилась і Львівська національна опера. Трансляції відбуваються на YouTube-каналі театру https://www.youtube.com/user/OperaLviv/videos
    Ukraine WOW - інтерактивна виставка-подорож по Україні та з Україною у компанії https://ukrainewow.com/#rec149793018
     Найбільші музеї світу мають розкішні віртуальні тури і онлайн-колекції, на які в нас завжди бракувало часу. Тож збережіть собі цей корисний список і гуляйте досхочу:
- Галерея Брера, Мілан https://pinacotecabrera.org/en/
- Галерея Уфіцці, Флоренція https://www.uffizi.it/mostre-virtuali
- Музей Прадо, Мадрид https://www.museodelprado.es/en/the-collection
- Лувр, Париж https://www.louvre.fr/en/visites-en-ligne
- Британський музей, Лондон https://www.britishmuseum.org/collection
7. Ведення щоденника. Подаруйте дитині гарний блокнот на замок чи на ключ та ручку, і вона з задоволенням буде описувати все, що відбулося з нею протягом дня, свої думки. Це допоможе розвинути пам`ять і навчить висловлювати власну думку;
8. Хатні справи. Долучайте дітей до домашньої роботи – їм цікаво, а для вас неабияка допомога.

 

Вкладення Розподіл коштів  НУШ