Протягом усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватися до різних ситуацій. Адаптаційний період надає можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу.

Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі. Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.

Наступність є закономірною умовою цілісності й ефективності навчально-виховного процесу; чинником, що визначає логіку та послідовність навчання й виховання особистості на всіх вікових етапах, а тому вона має бути реалізована на всіх рівнях презентації змісту освіти.

Навчання в НУШ кардинально відрізняється від традиційного: підходи, ставлення, стиль викладання, мобільність, можливості розвитку, творчості, креативності. Ці діти з початкової школи приходять у 5 клас іншими. Вони вміють дружити, вони більш толерантні, мають іншу мотивацію. Якщо мотивація традиційної школи – це зазвичай оцінки, то ці діти приходять за знаннями.

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму. Як засвідчує досвід, учителів, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат — завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання.

У початковій школі дитина звикла до одного педагога, до постійної емоційної підтримки. Переходячи «в руки» до значної кількості різних учителів, які іноді не пам’ятають навіть імені дитини, а надто її індивідуальні особливості, учень губиться, у нього зникає інтерес до навчання, бажання спілкуватися; з’являється тривожність, він замикається в собі, ще більше поглиблюючи прірву між собою та вчителем.

Скоригувати ці проблеми можна лише ставленням до дитини як до рівного,саме тут батьки повинні взяти на себе відповідальність за підтримку дитини, щиро зацікавившись її проблемами, виховуючи довіру до себе й відчуття захищеності.
         Саме від того, як буде побудовано спілкування з дитиною вже в перші дні навчання в 5-му класі, залежатиме й мотивація учіння, і ставлення до навчання загалом, а зрештою, і результативність цього навчання.

Проблеми, що виникають під час переходу з початкової школи до основної:

• немає учителя, який завжди був би поруч і прийшов на допомогу (учителів багато, але вони більше зацікавлені в успішності й бездоганній поведінці);
• зацікавленість навчанням своєї дитини й гіперопіка батьків різко знижуються: «дитина виросла — нехай сама вирішує свої проблеми»;
• нові навчальні програми;
• вимоги вчителів, педагогічний стиль кожного з них дуже різний і не завжди спрямований на полегшення життя дитини.

Адаптація — це процес взаємодії живих організмів і навколишнього середовища, який призводить до їх оптимальної пристосованості до життя й діяльності.

Соціально-психологічна адаптація — це пристосування до суспільства, у якому ми живемо; процес набуття людиною визначеного соціально-психологічного статусу; оволодіння соціально-психологічними функціями.

Зниження успішності в навчанні під час переходу із початкової школи до середньої у значної кількості учнів (20%) виникає внаслідок не узгодженості навчального процесу в початковій та середній школі на організаційному, змістовому й методичному рівнях.

Причинами виникнення цієї проблеми є:
• невміння учнів упоратися зі збільшеним обсягом домашнього завдання, адаптуватися до різних вимог  учителів-предметників;
• недостатнє вивчення даних про випускників початкової школи, їхніх здібностей і реальних навчальних досягненнях;
• непідготовленість учителів до роботи з дітьми молодшого шкільного віку, і як наслідок — неадаптованість методики викладання до можливостей дітей певного віку: стрибкоподібний перехід до нових (порівняно з початковою школою) методів навчання;
• нерозуміння учнями навчального матеріалу, який суперечить раніше вивченому в початковій школі;
• непідготовленість до сприйняття ускладне- ного змісту навчальних курсів у 5-му класі.

У нашому навчальному закладі питанням наступності приділяється значна увага. Учителі початкової школи й учителі-предметники середньої школи аналізують навчальні програми, складають їх порівняльні характеристики. У нас тісно налагоджена співпраця зі старшою школою “Престиж”

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ЧЕТВЕРТОКЛАСНИКІВ

● Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?» Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте імена, події, деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати бесіди про школу.

●  Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поводження та взаємини з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих приводів, для занепокоєння, консультуйтеся з учителем не рідше, ніж раз на місяць.

●      Знайте програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина. Відвідуйте всі заходи й зустрічі, організовані батьківським комітетом і педагогічним колективом. Використовуйте будь-які можливості дізнатися, як ваша дитина навчається і як її навчають.

●  Допомагайте дитині виконувати домашні завдання,але не робіть їх самі. Установіть спеціальний час для виконання домашнього завдання і стежте за виконанням цих настанов, що допоможе вам сформувати позитивне ставлення до навчання.

●   Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами й предметами, що вивчають у школі.

● Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.

●     За будь–якої можливості намагайтеся уникнути значних змін  або порушень у домашній атмосфері протягом першого півріччя. Спокій домашнього життя  дитини допомагає їй ефективніше розв’язувати проблеми в школі.

       До 16-ти днів проти насилля був оформлений інформаційний стенд для батьків присвячений ненасильницькому спілкуванню батьків з дітьми. В чому ж полягає суть цього поняття? В першу чергу ненасильницьке спілкування базується на принципі безумовного прийняття дитини; це вміння ввійти в її положення, відчути потреби та почуття, крім цього – це також вміння слухати і чути не тільки себе, але й іншого, зокрема дитину. В цьому інформаційному блоці висвітлено фрази, які батьки іноді кажуть своїм дітям, не задумуючись, що це боляче ранить їхні серця і відкладається в довгий ящик пам’яті та образ. Для того, щоб уникати таких  висловів як: «ти мене злиш», «не сором мене», «нічого ти не розумієш», «не хочу тебе чути»  – на цьому стенді є хороша, екологічна альтернатива, яка зовсім інакше буде сприйматись дитиною і буде вчити її правильно виражати свої почуття і розуміти батьківські. 

Лист Міністерства освіти і науки України від 16.07.2021 № 1/9-363 “Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2021/2022 н. р.”

Формування позитивного мислення в дітей  (виступ практичного психолога на батьківських зборах 24.01.2020р.)

• Попередня
• Наступна