Готовність до школи: чи потрібно готувати дитину до 1 класу?

Підготовка дітей до навчання в школі - фундамент для майбутньої успішності. Це відповідальний період в житті не тільки дитини, але і кожного з батьків. Початкова школа є переломним моментом на шляху становлення маленької особистості. Змінюється режим і ритм життя, з'являється відповідальність за свої дії, маленькі, але перші обов'язки. Все це в цілому викликає стрес у дитини, і те, як він з ним впорається, багато в чому залежить від правильної підготовки.

Так чи потрібно готувати дитину до школи? Готувати до школи обов'язково, але при цьому, вам не потрібно намагатися випереджати шкільну програму, вивчаючи її ще до початку навчального року. Це вже завдання вчителя, для батьків же головне навчити необхідним азам для успішного навчання та взаємодії з майбутніми однокласниками. Якщо перестаратися і дати занадто багато знань, це може надати протилежний ефект та призвести до втрати інтересу, адже малюкові буде просто нудно на уроках.

Що повинна вміти та знати дитина перед школою

За програмою Нової Школи України, для дошкільнят більше немає чіткого списку того, що повинна знати дитина перед школою. У школах більше немає конкурсів та атестацій перед першим класом. Кожен випускник дитячого садка, який не має протипоказань за станом здоров'я може бути зарахований до першого класу.

Якщо малюк з якихось причин не відвідує дитячий сад, підготовку необхідно організувати вдома і додатково відвідувати спеціальні курси. Вливати дитини в колектив психологи радять якомога раніше. В ідеалі з 3-4 років. Для початку це можуть бути різні творчі гуртки, трохи пізніше - розвиваючі групи для дошкільнят.

Але як підготувати дитину до першого класу батькам та які знання точно знадобляться? Батьки самі повинні розуміти, що підготовка дітей до школи потрібна та треба відповідально підійти до неї, тим самим полегшуючи і так непростий період адаптації.

Що корисно вміти дошкільнику?

 

Головне завдання домашньої дошкільної підготовки дітей — розвиток всіх необхідних умінь та навичок, які полегшують процес становлення учнем.

 

• Розвиток мовлення.

 

Сюди входить не тільки постановка всіх звуків, а й розвиток оповідної мови. Як тренування підійде придумування історій, розмови на різні теми та інше. Малюк повинен навчитися грамотно будувати свою розповідь, щоб вона була зв'язаною, узгодженою та послідовною.

 

Поява звуків у мовленні дитини має певну онтогенетичну послідовність, обумовлену етапами розвитку мовнорухового та мовнослухового аналізаторів.

Так, у віці від 1 до 2-х років формується артикуляція голосних звуків [а], [о,] [є] та зімкнених звуків [п], [б], [м]. У віці від 2 до 3-х років — Поява звуків у мовленні дитини має певну онтогенетичну артикуляція голосних [і], [у], [е], зімкнених — [т], [д], (м), щілинних —[в], [ф]. [г], [х], [й], зімкнено-прохідного — [н]. У віці від 3 до 5-ти років формується артикуляція щілинних звуків |с], [з], [ш], [ж], зімкнено-щілинних — [ц], [ч], [щ]. Останніми з'являються звуки [л], [р] у віці від 5 до 6-ти років.

Окрім певної послідовності появи звуків у мовленні дітей, також відбувається збагачення словника та граматичної будови з розвитком зв'язного мовлення.

    

              В період 1,5-2 років дитина починає розмовляти. З 1—2 років має знати від 100—300 слів і будувати нескладні фрази (мама, дай).

 До 3-х років словниковий запас збільшується в 3—4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив. Вимовляв всі звуки, крім сонорних (л, р, р', і шиплячих ш, ж, ч).

На 4-ому році життя словниковий запас складає 1500-2000 слів. Дитина може переказати казку, описати враження з прогулянки. Не біда, якщо а цьому віці малюк плутає закінчення і ставить неправильно наголос.

В кінці 5-го року дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки; підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки в слові.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ 5-РІЧНОГО ВІКУ

1. Розширюються можливості голосового апарату, діти починають за­стосовувати інтонаційні засоби під час висловлювань, читання віршів. 2-Збільшується мовленнєвий видих. Голосні звуки дитина може проспівати протягом 3 — 7 с.
2. Достатньо розвинені слухова увага, мовленнєвий слух.
3. Розширюється здатність до сприймання та вимови звуків:

• майже зникає пом'якшена вимова твердих варіантів приголосних;
• багато звуків вимовляється чітко і правильно;
• рідко спостерігаються перестановки звуків, складів;
• зникає заміна шиплячих та свистячих звуків звуками [т] і [д];
• частина дітей засвоює правильну вимову свистячих, шиплячих і навіть сонорів ([л], [л'], [PI. [P]).

-  у частини дітей вимова свистячих нечітка, шиплячі та сонори несформовані

 

Рекомендації

1. Зміцнювати артикуляційний апарат дитини, тренуючи його основні рухи під час артикуляційної гімнастики та вимови звуків [т], [д], [н], [к], [г], М, [й].
2. Уточнити, викликати та закріпити чітку вимову свистячих, шиплячих сонорів.
3. Розвивати фонематичний слух, мовленнєве дихання.
4. Вчити дітей правильного інтонування просодем:

• зміна голосу за силою (голосна — тихіше — тихо);
• зміна голосу за висотою (грубий — тонкий голос);
• за тембром, який передає емоційне забарвлення (радість — сум тощо);
• за темпом (швидко — повільно).

5. Вправляти дітей у чіткій вимові слів, речень, стежити за плавним ритмом мовлення
6. Розширювати та збагачувати словниковий запас дітей.
7. Вчити дітей активно користуватися словниковим запасом під час висловлювань.
8. Вчити правильно будувати речення, стежити за узгодженістю слів у реченні.
9. Вчити переказувати добре знайомі казки, оповідання 
   

Домогтися чистоти вимови звуків допоможе регулярне виконання логопедичних вправ:

«Зла кішка». У дитини відкритий рот, впирається в нижні зуби мовами, при цьому вигнутий так, як кицька вигинає спину, коли сердиться.

«Олівець». Олівець покладіть перед дитиною, на рівні його губ, на будь-яку тверду плоску поверхню. Попросіть дитину встановити край язика на нижню губу, і в такому положенні сильно подути на олівець. Вправа вважається виконаним, якщо олівець покотиться.

«Горіх». Дитина натискає мова то в праву щоку, то в ліву. При цьому рот закритий, м'язи щік і язика напружені.

«Змія». Рот відкритий. Дитина висуває і ховає мову таким чином, щоб він не торкнувся ні губ, ні зубів.

«Годинник». Губи дитини прочинені, посміхаються. Кінчик язика торкається то правого, то лівого куточків губ.

«Зубна щітка». Кінчиком мови імітувати дії зубної щітки. Таким чином необхідно «почистити» нижні і верхні зубки, всередині і зовні. При цьому важливо, щоб нижня щелепа залишалася нерухомою.

«Паркан». Дитина 10 – 15 секунд показує «парканчик» з зубів, як можна ширше посміхаючись для цього.

 

• Мислення.

Багато спілкуйтеся з малюком, показуйте йому різні предмети та явища, говоріть про їх загальні риси та відмінності. Ще до школи, дитина повинна вміти порівнювати явища, узагальнювати схожі предмети в одну групу, знаходити схожі предмети за певною ознакою чи прибирати з групи предметів невідповідний.

 

• Пам'ять.

Хоч в цьому віці діти і сприйнятливі до нової інформації, до питання розвитку пам'яті також потрібно підійти дуже відповідально. Для цього досить вчити з малюком вірші та пісні, просити його повторити речення, яке ви тільки що озвучили і т.д.

 

• Моторика.

Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам'ять, увага, зв'язне мовлення і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.

«Аплікація з крупи і макаронів». Запропонуйте дитині зробити аплікацію за допомогою рису, гречки, макаронів, манки, гороху та інших круп. Подібні вправи добре розвивають дрібну моторику. В роботі використовувати клей ПВА.

«Сніжинки». Навчіть дитину вирізати сніжинки. На складеному в 4 і 8 разів аркуші паперу попросіть його вирізати різні геометричні фігури. Розгорніть сніжинки і оцініть результат.

«Фрукти та овочі з пластиліну». Покажіть дитині, як з різнокольорового пластиліну можна легко зліпити фрукти і овочі. Відразу дитина має скачати кульку, а вже його перетворити в потрібний фрукт або овоч. Легше всього зробити гроно винограду, буряк або морква – трохи складніше.

 

• Концентрація, уважність та посидючість.

Розвинути ці вміння можна за допомогою систематичних та регулярних занять. Почніть з малого — недовгі заняття в одному і тому ж місці та в певний час. Далі можна збільшувати час безвідривного навчання, але не довше 20 хв.

 

• Математичні знання.

Тут досить навчити малюка азам, можна практикувати навички рахунку в звичайному житті, рахувати предмети на прогулянках, додавати їх та віднімати. Крім цього, рекомендуємо ознайомити дитину з поняттями розміру предметів, вагою, а також навчити її орієнтуватися в часі по звичайному та електронному годиннику.

«Будиночки». Намалюйте 3 триповерхових будинки, кожен на окремому аркуші. На кожному поверсі намалюйте по 3 віконця. Довільно намалюйте шторки у деяких вікнах. Скажіть дитині, що в квартирах, де є шторки, вже живуть люди. Попросіть його заселити людей на інші поверхи, на кожному поверсі було порівну мешканців. Нехай він сам домальовує різнокольорові штори на вікнах квартир, куди він поселив людей. Потім попросіть порахувати, в якому будинку мешканців більше.

«Малюнки з геометричних фігур». Намалюйте на аркуші яку геометричну фігуру. Попросіть дитину придумати малюнок, задіявши в ньому запропоновану фігуру. Якщо малюк не зрозумів завдання, покажіть, наприклад, як легко гурток може перетворитися на сонечко, сніговика або колесо автомобіля.

 

Соціальна готовність дитини до школи

Особистісна (соціальна) підготовка дитини до школи дозволяє допомогти малюкові легше адаптуватися до різних форматів навчання та спілкування, які значно відрізняються від звичних в садку та вдома. Також, соціальна готовність дитини до школи робить її більш усвідомленою та відкритою до нових знань, навколишнього світу та самої себе.

           Розповідаючи дитині про школу, не можна робити акцент тільки на позитивному чи негативному аспекті навчання. Якщо ви, наприклад, будете лише говорити як в школі класно, весело та завзято, зіткнувшись з дійсністю — дитина просто розчарується. Адже школа не складається лише з розваг, це велика праця та відповідальність, яку повинен розуміти майбутній першокласник.

          Правильна позиція — максимально докладне та неупереджене знайомство дитини зі школою, її вимогами, розпорядком та іншими подробицями. Ось кілька рекомендацій щодо соціальної готовності дитини до школи:

• Дозволяйте дитині самій знайомитися в людних місцях, пояснюючи при цьому, що без присутності дорослих, не можна контактувати з чужими дорослими.
• Відвідуйте періодично дуже людні місця, на зразок розважальних центрів, супермаркетів, вокзалів та аеропортів — це навчить її не губитися при великому скупченні людей.
• Навчіть малюка справлятися з критикою, пояснюючи, що вона може мати відношення до ситуації чи результату її роботи, але до неї особисто жодного відношення не має. Також цьому сприяє вироблення правильної позитивної самооцінки у дитини.
• Вивчайте правильно висловлювати власні думки, грайте сценки як вона звертається за допомогою до незнайомця, задає питання та інше.
• Розвивайте у малюка здорову тягу до змагань та перемог, а також обговорюйте можливі невдачі та прищеплюйте правильний погляд на них.
• Дозволяйте працювати самостійно. Якщо малюк потребує похвали, ви можете почати з заохочення кожного етапу його діяльності, а в кінцевому рахунку — хвалити вже тільки результат.
• Створіть чіткий розпорядок дня, щоб дитина навчилася присвячувати одній справі певний час. Важливо, щоб в такому порядку, чергувалися спокійні та активні заняття. Це допоможе малюкові адаптуватися в режимі урок-перерва.

Щоб допомогти дитині відчувати себе більш впевнено, ви можете навчити її всім базовим навичкам, які будуть потрібні: правильно тримати ручку, крок за кроком виконувати завдання та інше.

Психологічна готовність дитини до школи

Навіть якщо ваша дитина спокійна, серйозна та має правильну самооцінку, це ще не дає гарантії, що адаптація до школи пройде гладко. Кожен новий етап та зміни — це стрес навіть для дорослого, а для малюка тим більше. Саме тому психологічна підготовка до 1 класу дуже важлива. Щоб допомогти максимально легко адаптуватися до незвичайного для неї шкільного життя та забезпечити правильну психологічну готовність дитини до школи, важливо навчити:

 

• Позитивному мисленню та управлінню емоціями.

Помірний контроль таких емоцій, як образа, злість та гнів дозволять малюкові уникнути імпульсивних слів і вчинків. Ви повинні вкласти в голову дитині, що неприємні ситуації трапляються, але позитивне мислення дозволяє відшукати правильний вихід. У цьому допоможе моделювання різних ситуацій та їх розбір. Це основа психологічної готовності дітей до школи.

 

• Концентрації та уважності.

Уміння довести розпочате до кінця — важлива здатність, яка буде помічником не тільки в школі, але і протягом усього життя. Ставте приємні та нейтральні завдання, на виконання яких вистачить півгодини. Якщо в результаті дитина може зосереджено працювати над однією справою хоча б хвилин 20, значить у вас все вийшло.

 

• Відповідальності та націленості на результат.

Мрійте разом, ставте цілі та допомагайте дитині домогтися їх, незважаючи на можливі перешкоди. Спочатку ви можете стимулювати малюка ззовні, але поступово потрібно пояснювати йому, що кращий мотиватор — він сам та його бажання.

 

 

 

   

• Попередня
• Наступна