"Діти стали заручниками ситуації, що склалась в Україні" |
Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.
Діти 4-6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.
Діти 7-10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе “рятувальником”, “зацикленість” на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).
Діти 11-13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки.
Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим, як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині.
ДЕМОНСТРУЙТЕ НАДІЙНІСТЬ
Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, й що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість.
ОБГОВОРЮЙТЕ З ДИТИНОЮ ПРАВИЛА “ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ”
Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – вчителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.
Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок.
ГРАЙТЕ ІГРИ, ВИКОНУЙТЕ З ДИТИНОЮ ЗАСПОКІЙЛИВІ ВПРАВИ
Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки, рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).
ВИКОНУЙТЕ ВПРАВИ ПРИ ПАНІЧНІЙ АТАЦІ
Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:
● покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю
● потерти кінчик носу
● надавити не сильно на очні яблука з двох боків
● якщо є, де лягти, – лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді
● сконцентруватися на диханні – одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку – покласти на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота
● змащувати губи, полоскати рот водою
● витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини
● подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо
● розтерти тіло
● розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться точка паніки
● покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються
“ЗАЙМІТЬ” ЧИМОСЬ АУДІАЛЬНИЙ КАНАЛ ДИТИНИ
Під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось “зайняти”. Для цього можна співати хором, горланити кричалки, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.
ЩЕ КІЛЬКА РЕЧЕЙ, ЯК МОЖНА ВІДВЕРНУТИ УВАГУ ДИТИНИ
● Обіймайте дитину, жартуйте з нею.
● Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким.
● Виконуйте разом із дитиною рутинні справи.
● Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.
ПОЯСНЮЙТЕ ДИТИНІ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ БУТИ ЗІБРАНИМИ ТА ДОПОМАГАТИ ОДНЕ ОДНОМУ
необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному.
ДОВІРТЕ ДИТИНІ ПОСИЛЬНЕ ДЛЯ НЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Варто доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа, уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.
Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.
ДОЗВОЛЯЙТЕ ДИТИНІ ВИВІЛЬНЯТИ НЕНАВИСТЬ ТА ЗЛІСТЬ
Зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити в ігровій формі. Можна застосовувати гру “Злий бобер” (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім – на людину) або кричати в “мішечок для криків” або стаканчик. Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному.
Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути.
"Тиждень Толерантності" |
№ з\п |
Назва заходу |
Клас |
Відповідальна особа |
1 |
Книжково-журнальна виставка «На планеті Ввічливості та Вихованості» |
1-4 класи |
Бібліотекар О.Макаровська |
2 |
Тренінг «Дружба єднає наші серця» |
3-4 класи |
Психолог школи Н.Шматок Педагог-організатор І.Кундельська |
3 |
Арт майстерня «Долоньки дружби» |
2 класи |
Психолог школи Н.Шматок Педагог-організатор І.Кундельська |
4 |
Перегляд мультфільмів про дружбу |
1-4 класи |
Класні керівники 1-4 класів Педагог-організатор І.Кундельська |
5 |
Бесіда «Якщо друг у тебе є, життя радісним стає» |
1 класи |
Класні керівники 1 класів |
6 |
Бесіда «Подорож до країни Дружби» |
2 класи |
Класні керівники 2 класів |
7 |
Бесіда «Дружба – найцінніший скарб» |
3 класи |
Класні керівники 3 класів |
8 |
Бесіда «В міцній дружбі наша сила» |
4 класи |
Класні керівники 4 класів |
№ з\п |
Назва заходу |
Цільова аудиторія |
Термін виконання |
Відповідальна особа |
1. |
Книжково-журнальна виставка «На планеті Ввічливості та Вихованості» |
1-4 класи |
Вересень |
Бібліотекар |
2. |
Спостереження за учнями та їхньою міжособистісною взаємодією під час уроків та перерв зокрема |
1-4 класи |
Протягом року |
Психолог, соціальний педагог, класні керівники |
3. |
Ранкові зустрічі з метою формування позитивного мікроклімату в класному колективі та дружніх стосунків |
1-4 класи |
Протягом року |
Класні керівники |
4. |
Тренінг «Дружба єднає наші серця» |
3-4 класи |
Вересень |
Психолог школи, педагог-організатор |
5. |
Арт майстерня «Долоньки дружби» |
2 класи |
Вересень |
Психолог школи, педагог-організатор |
6. |
Перегляд мультфільмів про дружбу |
1-4 класи |
Вересень |
Класні керівники 1-4 класів, педагог-організатор |
7. |
Бесіда: «Якщо друг у тебе є, життя радісним стає» |
1 класи |
Вересень |
Класні керівники 1 класів |
8. |
Бесіда «Подорож до країни Дружби» |
2 класи |
Вересень |
Класні керівники 2 класів |
9. |
Бесіда: «Дружба – найцінніший скарб» |
3 класи |
Вересень |
Класні керівники 3 класів |
10. |
Бесіда: «В міцній дружбі наша сила» |
4 класи |
Вересень |
Класні керівники 4 класів |
11. |
Тренінгове заняття: «Бути толерантним – почати з себе» |
3-4 класи |
Листопад |
Психолог школи, соціальний педагог, педагог-організатор |
12. |
Тренінгове заняття: «Ввічливість і повага – дорога до серця кожного» |
1-2 класи |
Листопад |
Психолог школи, соціальний педагог, педагог-організатор |
13. |
«Конфлікти та конструктивні шляхи вирішення» |
3-4 класи |
Січень |
Психолог школи, соціальний педагог |
14. |
Бесіда з елементами тренінгу: «Як правильно впоратись з агресією» |
3-4 класи |
Січень |
Психолог школи, соціальний педагог |
15. |
Підготовка пам'ятки для батьків про порядок реагування та способи повідомлення про випадки булінгу (цькування) щодо дітей, заходи захисту та надання допомоги дітям |
Учасники навч.вих. процесу |
Січень |
Психолог школи, соціальний педагог, педагог-організатор |
16. |
|
Педагоги |
Січень За запитом |
Психолог школи, соціальний педагог |
17.
|
Консультування батьків щодо захисту прав та інтересів дітей |
Батьки |
Протягом року |
Психолог школи, соціальний педагог, класні керівники |
18. |
Виставка малюнків: «Ми за безпечний інтернет» |
1-4 класи |
Лютий |
Класні керівники, педагог-організатор |
19. |
Лекторій для вчителів: «Алгоритм дій для вчителя при підозрі булінгу» |
Педагоги |
За запитом |
Психолог школи, соціальний педагог |
20. |
Перегляд мультфільмів та роликів щодо правил користування інтернет-мережею |
2 класи |
Лютий |
Психолог школи, соціальний педагог, педагог-організатор |
21. |
Година спілкування «Розкажи мені про себе» |
1-2 класи |
Лютий |
Психолог школи, соціальний педагог, педагог-організатор |
22. |
Бесіда: «Безпечний інтернет для дітей» |
3-4 класи |
Лютий |
Психолог школи, соціальний педагог, педагог-організатор |
23. |
Діагностика згуртованості та мікроклімату класного колективу, опитування учасників освітнього процесу, виявлення тривожності та агресії |
1-4 класи |
Протягом року |
Психолог школи, соціальний педагог
|
24. |
Корекційно-розвивальне заняття: «Добрі і погані вчинки – роби правильний вибір» |
1-2 класи |
Березень |
Психолог школи, соціальний педагог, педагог-організатор
|
25. |
Консультування класних керівників стосовно результатів діагностики класного колективу |
Педагоги |
Протягом року |
Психолог школи, соціальний педагог |
26. |
Консультування класних керівників адміністрацією закладу щодо проблемних ситуацій |
Педагоги |
За запитом |
Адміністрація, психолог школи, соціальний педагог |
27. |
Висвітлення проблеми на веб-сторінці школи |
Батьки, педагоги |
Протягом року |
|
28. |
Проходження безкоштовного курсу «Недискримінаційний підхід у навчанні» на сайті EdEra, «Протидія та попередження булінгу в закладах освіти» (освітня платформа «PROMETHEUS») |
Психолог, соціальний педагог |
Протягом року |
Психолог школи |
29. |
Підготовка звіту про виконання плану заходів із запобігання та протидії булінгу |
Учасники навч. вих.. процесу |
Травень - червень |
Психолог школи |
До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Усі учасники освітнього процесу у разі виявлення випадків булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб, в обов’язковому порядку протягом дня повідомляють керівника закладу освіти у письмовій формі – заява.
Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати:
- прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон;
- навести розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування);
- зазначити дату подання заяви та підписати особисто.
1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.
3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:
- якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;
- якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.
4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.
5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого,
- тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
- тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,
- тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,
- тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
- Моральне чи фізичне насильство, агресія – 340-850 грн.
- Дії з особливою жорстокістю, повторне порушення – 850-1700 грн.
1. |
Профілактика та протидія булінгу (цькуванню) у школі |
Проведення ігор, тренінгів, психологічних бесід з учнями школи на обрані теми: мистецтво дружити, емоційний інтелект, конфлікт та шляхи його вирішення, допомога іншим та співпереживання, моральні цінності в житті людини |
Практичний психолог |
Протягом року |
|
|
Інформаційно-просвітницька діяльність серед учасників освітнього процесу щодо булінгу (цькування). Правила ефективної комунікації та взаємодії між школярами без насильницької моделі поведінки
|
Адміністрація школи, практичний психолог, класні керівники, педагогічні працівники
|
Протягом року |
|
|
Спостереження за емоційно-психологічним станом учасників освітнього процесу |
Класні керівники, практичний психолог, педагогічні працівники
|
Протягом року |
|
|
Батьківські збори з просвітницькою метою для недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також для зменшення ризику булінгу та відстеження таких випадків у школі. |
Класні керівники, практичний психолог, адміністрація школи |
Протягом року |
|
|
Надання рекомендацій учасникам освітнього процесу (педагогічним працівникам. учням, батькам). |
Практичний психолог |
За запитом |
2. |
Створення безпечного освітнього середовища у школі |
Моніторинг безпечності та комфортності освітнього середовища шляхом анкетування, опитування. |
Практичний психолог |
За запитом |
|
|
Інформування адміністрацію ліцею про випадки домашнього насильства і булінгу, що стали відомі |
Працівники школи, практичний психолог, класні керівники |
Протягом року |
|
|
Здійснення прийому звернень та повідомлень про випадки булінгу відповідно до чинного законодавства |
Адміністрація школи, практичний психолог |
За запитом |
3. |
Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних працівників |
Забезпечити виконання педагогічними працівниками вимог Законів України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 19.07.2015р. № 564/836/945/577564/836/945/577 «Про затвердження порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення». |
Адміністрація школи |
Протягом року |
|
|
Забезпечення організації семінарів, тренінгів з педагогічними працівниками школи щодо розгляду тематичних питань із залученням фахівців (НМЦО м. Львова, практикуючих психологів, правників, тощо) |
Адміністрація школи |
Протягом року |
|
|
Участь у семінарах-практикумах для психологів, соціальних педагогів з питань профілактики булінгу серед учасників освітнього процесу. |
Практичний психолог |
Протягом року |
Агресивність у дітей - властивість особистості, що виявляється у готовності до агресивних дій.
1. Напружені стосунки та агресивна поведінка батьків.
2. Схвалення дорослими агресивної поведінки людей, які спілкуються з дітьми.
3. Поблажливість батьків, їхня готовність пробачити агресивні дії, вчинки дитини.
4. Жорстоке покарання батьками виявів агресії дитини.
5. Батьки безпосередньо заохочують виявлення агресії у дітей або дають приклад відповіної поведінки стосовно інших.
6. Байдужість у разі виявлення дітьми агресивності.
Батьки по-різному реагують на агресивну поведінку дітей залежно від того, на кого вона спрямована: на них чи на однолітків. Зокрема, встановлено зв'язок між батьківським покаранням і агресією у дітей. Жорстокі покарання пов'язані з відносно високим рівнем агресивності у дітей.
Найменш агресивними є діти, батьки яких не були ні поблажливими, ані суворими. Їхня позиція – засуджувати агресію, але без жорстоких покарань у разі провини.
Дуже важливо знати, які телепередачі дивляться діти, адже неконтрольовані перегляди фільмів низького рівня несуть відверте зло для дитини: вчать агресивності, знижують рівень моральності дитини.
Батькам, які розумно реагують на агресивність своїх дітей, як правило, вдається виховати вміння контролювати себе у ситуаціях, що провокують агресивну поведінку.
- бажання привернути до себе увагу з боку батьків та однолітків;
- прагнення отримати бажаний результат;
- мета бути головним;
- захист і помста;
- бажання принизити гідність іншого;
- бажання наголосити на своїй перевазі;
- реакція на фізичне покарання.
Вони хочуть, щоб від них відчепилися, і в решті решт мають результат: від них не сподіваються великих досягень і рідше вимагають виконання обов'язків. Маючи двох або більше дітей, стомлена мати нерідко перекладає більшість справ на менш агресивну дитину, спричиняючи незадоволення й розвиток комплексу неповноцінності. Агресивнішу дитину залишають у спокої та дають більше свободи.
Проте й агресивні діти платять за це свою ціну: вони гірше адаптуються у суспільстві, оскільки не засвоюють досвіду дорослих.
Злість, гнів руйнують соматичне здоров'я дитини. Так, наприклад, захворювання дитини на алергію є ознакою відсутності емоційного самоконтролю. Підсвідомість таким чином виводить назовні почуття й емоції, які дитина в собі стримує, не маючи досвіду вивільнити їх конструктивним шляхом.
За матеріалами газети «Психолог»
«Запобігання дитячій агресії»
1. Намагайтеся зберігати у вашій сім’ї атмосферу відвертості і довіри.
2. Не давайте своїй дитині обіцянок, яких не можете виконати.
3. Не ставте своїй дитині будь-яких умов.
4. Будьте тактовними у ставленні до особи дитини.
5. Не карайте дитину за те, що робите самі.
6. Не змінюйте своїх вимог до дитини за будь-яких обставин, будьте послідовними.
7. Не робіть дитину заручником стосунків між дорослими.
8. Не бійтеся поділитися з дитиною своїми почуттями; розповідайте дитині про те, що ви відчуваєте з приводу того, що сталося.
9. Ставтеся до дитини незалежно від її успіхів – у навчанні, спорті і т. ін.
10. Контролюйте свої емоції.
Тема 4: «Великодній Заєць»
На Великдень часто дарують так званих Великодніх зайців. Все це тому, що на Заході, крім розфарбованих яєць ще одним символом Великодня вважається «Великодній заєць», який, зазвичай і приносить яйця дітям.
Існує думка, що Великодній заєць з'явився з німецьких народних легенд. У Німеччині діти традиційно на Великдень залишали гнізда, зроблені з капелюхів і чекали в подарунок різнокольорові яйця. За легендою, бідна німецька жінка, у якої не було грошей, сховала розфарбовані та прикрашені яйця в своєму саду, а, коли її діти знайшли подарунок, поруч пробігав зайчик, і вони вирішили, що це саме він приніс їм такий гарний подарунок.
Щоб провести цікаво час, дізнатись про традиції інших культур, отримати задоволення від яскравості кольорів дітям була запропонована техніка «Великодній Заєць». Це додало святкового настрою згодом, стало гарним доповненням до домівки кожного, а з часом зможе стати хорошим подарунком близьким, коли зустріч стане можливою.
Тема 3: «Каракулі»
Для вивільнення негативної енергії, зниження агресії, яка накопичилась, розвитку уяви дітям була запропонована методика «Каракулі». Вони малювали каракулі на аркуші, не відриваючи руки від листа із закритими очима. Потім шукали певний образ (предмет, тварину, рослину, тощо), розмальовували кожен його елемент і в кінці складали казку або історію про цей же образ.
Дана методика сприяє дослідженню людиною власних почуттів і переживань, а також зняттю м’язових, емоційних напружень, розслабленню.
Окрім того, зачіпає сферу творчого потенціалу особистості, звільняє його і тим самим сприяє особистісному зростанню дитини, підвищенню її впевненості у власних можливостях.
Тема 2: Арт-методика «Живий будинок»
Щоб поглибити родинні стосунки, глибше поспілкуватися в родинному колі, повзаємодіяти, пізнати себе та найрідніших через творчість, залишаючись вдома запропонована методика: «Живий будинок» для всієї родини,від 5р. і далі. Надзвичайно важливим було і є обговорення з найріднішими про всі елементи створення будинку, присвоєння імен кожній частині.
Методика дозволяє за досить короткий час визначити роль кожного члена сім'ї в житті людини, а також зрозуміти, яку роль у своїй сімейній системі людина відводить собі. Учні також складали розповідь про свій будинок. Ось одна з них: «Будинок,який рятує людей».
Пандемія...Яке страшне слово.Ми чуємо це слово кожен день зі всіх засобів інформації. Всі сидять вдома-карантин. Тільки не у нас. У мене всі на передовій:бабуся і дідусь медики,вони борються з невидимим ворогом-коронавірусом, мама поліцейська, бореться з корупцією. Коли всі ідуть на роботу я часто залишаюся сам вдома, але відношуся до цього з розумінням.Користуючись нагодою хочу подякувати всім медикам і поліцейським,які ризикують своїм життям кожен день,щоб ми могли спокійно сидіти вдома на карантині.
Медпрацівник не Бог-людина,
Але від нього,як від Бога,
Для зцілення украй потрібна
Недужим людям допомога!
Поліція-поклик до бою!
Біль чужий через серця струмить.
Вічна жертва сім'єю, собою,
А життя мимо птахом летить.
Євген Грицишин.
3-А клас.
Тема 1: Арт-техніка «Фантастичне дерево»
У зв`язку зі зміною звичного середовища навчання, змушеною перервою у спілкуванні з друзями на постійне перебування вдома у дітей з’являються різноманітні переживання. Для того, щоб урізноманітнити часопроведення дітей, знизити рівень тривожності та напруги, покращити самопочуття або просто підняти настрій впродовж карантину дітям було запропоновано виконувати арт-техніки, по можливості всією сім’єю.
Перша запропонована арт-техніка «Фантастичне дерево». Діти за допомогою форми і кольору наповнювались ресурсом (ілюстрації робіт додані).
ПАНДЕМІЯ: ПСИХОЛОГІЧНІ СТАДІЇ ПЕРЕЖИВАННЯ
Процес прийняття складної стресової ситуації проходить 5 стадій, які можуть йти одна за одною, а можуть повторюватися або перемішуватися за умов ускладнення ситуації чи реакцій на неї. Ось ці стадії:
1. Шок або завмирання. Коли ситуація не приймається: цього не може бути чи складність ситуації знецінюється: що за дурниці, це неправда. Іноді людина ніби завмирає і на певний час втрачає здатність логічно мислити й адекватно діяти.
2. Гнів. Людина починає розуміти складність ситуації та свої можливості щодо її вирішення. Вона починає злитися на обставини, на себе, на оточуючих. Це стадія, коли ще немає дій, є тільки емоційне відреагування.
3. Торги. Спроба відтермінувати процес прийняття рішення чи активних дій. На цьому етапі людина починає активно планувати дії, частково розуміти перебіг ситуації для себе.
4. Апатія або депресія. Ця стадія демонструє втому боротьби з неминучим, Людина починає розуміти, що вона втратить внаслідок тих змін, що відбуваються, це приводить до невпевненості у власному майбутньому.
5. Прийняття або зцілення. На цьому етапі людина призвичаїлась до змін, розуміє їх неминучість та може вже діяти на шляху оновлення та зцілення.
На якій Ви зараз стадії? Що для Вас може бути ресурсним? Спостерігайте за своїми станами. Дуже часто з отриманням нових новин чи даних можна «відкотитися» на попередні стадії проживання ситуації невизначеності.
Знання про перебіг процесу прийняття стресової ситуації дозволить Вам зменшити тривогу, уникнути зайвих переживань та зекономити власні ресурси задля процесу подальшого відновлення.
ПАНІЧНІ АТАКИ І СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
Дитину, котра переживає панічну атаку, не можна заспокоїти за допомогою логічних переконань. Страх повністю паралізує здатність людини до логічних міркувань, і вона знаходиться під владою емоцій.
З біологічної точки зору, коли ми відчуваємо небезпеку, ділянка головного мозку під назвою мигдалеподібне тіло запускає реакцію «бий або біжи». Разом з тим відключається кора головного мозку, що відповідає за логічне мислення і раціональну оцінку ситуації.
Якщо точніше, здатність людини до раціонального мислення не зникає, а лише сповільнюється. Коли людина відчуває панічну атаку, їй найкраще допоможуть техніки, спрямовані на зняття вторинних симптомів, таких як прискорене серцебиття і дихання, підвищений тиск тощо.
ПОВІЛЬНЕ ГЛИБОКЕ ДИХАННЯ. Якщо ви хочете допомогти дитині подолати сильний страх, запропонуйте їй зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Можна продовжувати стільки часу робити цю вправу, скільки дитина зможе це робити разом з вами та вашою підтримкою.
ТЕХНІКИ УСВІДОМЛЕНОСТІ, іншими словами - концентруватися на чомусь, що відбувається в даний момент. Наприклад, ви можете запропонувати дитині називати те, що вона чує, бачить, почуває в даний момент, які запахи і смаки відчуває. Або можна запропонувати дитині сфокусуватися на якомусь одному предметі і описати його в найдрібніших подробицях.
Також важливо не намагатися умовити дитину заспокоїтися, коли вона відчуває панічну атаку. Фрази: «Не бійся», «Нічого страшного не сталося», «Все добре» тощо не працюють. Люди в стані паніки не здатні мислити раціонально. Зрозуміло, не варто говорити дитині, що привід для страху є. Але іноді корисно просто визнати її почуття. Ви можете сказати їй: «Я бачу, який ти наляканий».
У дітей і підлітків є схильність до того, щоб почуття страху у них переростало в панічні атаки. Деякі діти більш схильні до цього, деякі - менше. Коли панічна атака пройде, ви можете допомогти дитині визначити думки, які стали її причиною. Допоможіть їй побачити, наскільки її побоювання реальні, і наскільки висока ймовірність негативного результату подій.
І головне, пам'ятайте: коли ви намагаєтеся впоратися з негативними емоціями дитини, ви повинні вміти регулювати свої власні емоції. Якщо, дивлячись на дитину, котра переживає панічну атаку, ви самі відчуваєте тривогу, страх або реагуєте на ситуацію з гнівом або розчаруванням, це тільки погіршить ситуацію і посилить негативні емоції дитини.
Рекомендації щодо збільшення ефективності віддаленої роботи
З появою коронавірусу люди в переважній більшості кардинально змінили свій стиль життя. Зокрема, перейшли на віддалений режим роботи. Про те, як працювати вдома і при цьому залишатися продуктивним, не перепрацьовувати, залишатися на зв’язку з командою і підтримувати одне одного – нижче:
ü Не будьте надто самокритичним до себе
Робота з дому може бути великим викликом. Ви можете відчути самотність, ізольованість, напруження, розчарування. Все нормально. Будь-який перехід вимагає часу, щоб звикнути, тому намагайтеся не бути суворим до себе.
ü Робіть заплановані перерви
Спробуйте встановити будильник, щоб вставати і робити розминку щогодини, ходіть по квартирі, спілкуючись по телефону, перейдіть до окремої зони (подалі від комп’ютера) щоб пообідати
ü Захистить свій час
Встановіть певні години, коли ви знаходитесь "в офісі" і спілкуйтеся з колегами, інший час - повністю ваш, і присвячений повсякденним справам та спілкуванню із родиною
ü Відокремте свою робочу зону
Домовтесь з членами сім’ї чи сусідами по кімнаті про години, в які ви працюєте з дому, та про основні правила, яких необхідно дотримуватись в ці години.
ü Увімкніть білий шум.
Це дійсно допомагає зменшити відволікання шуму навколо вашої робочої зони. Зараз існує багато мобільних додатків, які можна безкоштовно завантажити на комп’ютер чи телефон
ü Приділіть увагу власному комфорту
Облаштуйте своє робоче місце так, щоб вам було зручно — використовуйте зручний стілець та стіл, оберіть місце із достатньою кількістю природнього освітлення, провітрюйте приміщення, де працюєте.
СТАБІЛІЗАЦІЯ ТА УНИКНЕННЯ ПОГІРШЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ
1. Інформаційна гігієна
Інтернет в наш час дає, як багато можливостей, так і безліч приводів для занепокоєння, хвилювання. Тема коронавірусу облетіла інтернет з величезною швидкістю і серед інформаційного потоку можна відстежити неправдиву, непідтверджену інформацію про недугу. В звичайних людей це, звісно, викликає небажану тривогу. Тому, щоб вберегти себе варто шукати потрібну інформацію на провірених сайтах, до прикладу Міністерства охорони здоров’я, а також коментарі уповноважених осіб, їхні звернення до громадян.
Варто, також, дозувати інформацію – слідкувати за проведеним часом в інтернеті. Така тенденція може негативно вплинути на психічне здоров’я людини
2. Робота
Часто кажуть про те, що робота дає енергію для повноцінного життя, рятує від суму, не дає впасти в депресію,. В умовах карантину люди опинились без роботи, дехто має нагоду освоїти нові навички у свої професії. Та в будь – якому випадку людина має мати певний вид діяльності, яким вона буде зацікавлена і який буде приносити задоволення. Тож в будь-якому випадку варто знайти те, що до душі
3. Час з сім’єю
Людям, які працюють онлайн важливо розділяти роботу і час проведений з сім’єю. Одночасно це зробити неможливо, оскільки тоді ні те, ні інше не буде приносити максимальну користь, а тільки навпаки – виснажуватиме. Тому варто постаратись приділити якісний час сім’ї і отримати ресурс, якого так бракує
4. Турбота про власне здоров’я
Правильне харчування. Виключення з раціону шкідливих продуктів, наприклад, солодке, ковбаси та соуси. Вживання овочів та фруктів, не нехтуйте вітамінними комплексами. Так, вони не врятують від коронавірусу (хоча і такі «новини» траплялися), але однозначно покращать самопочуття та настрій.
Спорт. Просто вдома. Навіть звичайна зарядка покращить настрій, а якщо знайти на ютубі відео зі вправами від професійних тренерів – взагалі чудово! А от недостатня активність під час карантину здатна погіршити наше самопочуття: як фізичне, так і психологічне, а це призведе до зниження імунітету.
5. Медитація, концентрація на приємних моментах
Просто сядьте зручно, заплющіть очі та уявіть щось приємне. Те, що подобається особисто вам. Квіти, струмок, аромат парфумів, ліс, улюблене місце на природі тощо. Дозвольте собі відчути насолоду від споглядання улюблених речей, глибоко вдихніть та з посмішкою йдіть далі!
І пам'ятайте: карантин завершиться і життя поступово повернеться до нормального ритму. Тож будьмо готові до позитивних новин!
Як правильно розподілити свій час і разом з тим навчати цьому дітей? |
1. Скласти список пріоритетів, керуючись власними потребами і цінностями (пізніше хай і дитина разом з вами накреслить такий же список пріоритетів, потім з вашою допомогою розставить ці пріоритети на сходинки);Список пріоритетів, насправді виявиться не дуже довгим - ваші стосунки зі своєю половиною, ваше здоров'я, ваші діти і ваша робота. Потім складіть список того, що не так важливо, але чому вам все-таки хотілося б приділяти час.В результаті ви отримаєте чіткий перелік важливих і другорядних інтересів, який можна використовувати для розподілу часу, щоб ваше життя проходило з користю.2. 15 хвилин відведіть на те, щоб накреслити «таблицю життя» на тиждень. У цій таблиці кожен день повинен бути розписаний з інтервалом в одну годину, починаючи з 7 ранку і закінчуючи 11 вечора. Спочатку визначте час для ваших особистих потреб і першорядних інтересів. Час, що залишився поділіть між другорядними потребами (захопленнями та інтересами) і вільним часом, який ви зможете використовувати на свій розсуд.Коли ви почнете жити згідно «таблиці життя», то будете зосереджуватися тільки на тій діяльності, яку вам потрібно виконати в даний момент.· Якісно проведений час. Намагайтеся, щоб хоча б чверть часу, виділеного на спілкування з дитиною, була проведена з користю. Плануйте спільні заходи - яку-небудь спортивну гру, наприклад.Що робити, якщо не вдається придумати нічого цікавого? Запитайте свою дитину. Діти нескінченно винахідливі, і вони закидають вас десятком ідей, перш ніж ви зможете вставити хоч слово.ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ РОЗПОДІЛЯТИ ЧАС?1. Ваші діти дізнаються, як треба розподіляти свій час, на прикладі того, як розподіляєте його ви. Організуйте свій час обдумано і цілеспрямовано, і ви станете хорошим прикладом для наслідування. Крім того, можна скористатися і іншими способами, щоб допомогти дітям більш ефективно розподіляти свій час.2. Маленькі діти вже у віці до п'яти років надають набагато більше значення систематичності і повторенню, ніж багато з нас могли б подумати. Потрібно прокидатися в один і той же час, в один і той же час приймати їжу, купатися і лягати спати. Це допоможе вашій дитині відчувати себе захищеною. |
Перша допомога після впливу стресових чинників
СПОСОБИ СИТУАТИВНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В НАПРУЖЕНІЙ СИТУАЦІЇ
ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗРЯДКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЛЮДИНУ ВІДНОВЛЮЮЧИМ ЧИНОМ
ВПРАВИ НА РЕЛАКСАЦІЮ
Часопроведення дітей під час карантину